Україна чи Малоросія?

Коли нація після перебування в колоніальному стані нарешті здобуває незалежність, то цей факт варто бодай кількома словами зафіксувати в Конституції.

На жаль, найдемократичніша, як дехто стверджує, Конституція України мовчанкою соромливо обходить факт колоніального минулого, а також і те, що пригнічувана віками українська нація в незалежній Україні нарешті отримує право бути господарем на своїй землі, з усім, що з цього випливає. А випливає з цього передусім право українців на національне відродження.

Колонізатори України віками використовували російську мову як засіб пригнічення колоніальних мас, зробивши її атрибутом імперського панування не лише в Україні, а й у всіх колоніях: Грузії, Азербайджані, Молдові, Узбекистані й інших республіках. Надання російській мові державного статусу в Україні на ділі означатиме продовження там колоніальних порядків, а саме приниження української національності та скасування її права на національне відродження. 

Здійснення такого антиукраїнського заходу буде перемогою колоніалізму на всій території СНД – вкорінення омріяного колонізаторами єдиного інформаційного простору для дальшого розширення свого впливу на колишні колонії.