Friday 13 December 2013

Справжня сутність Москви

Російська імперія - країна парадоксів.  Московія - країна вічної вторинності, жодного самостійного тренда, жодної своєї вигадки - сліпе копіювання чужих зразків, з відставанням в десятки і сотні років. Навіть назву "Россія" вони вкрали в Україні-Руси.
Але територія розширюється і російською мовою говорить маса народу.

Всю історію Московії їм якось дивно, але постійно щастить.
Перемоги над Річчю Посполитою та приєднання Гетьманщини, Північна війна, Наполеон, Кримська війна, І та ІІ світові... 

А російські «дворяни» - однокореневі від слова «дворові» холопи цар, програвали моральні поєдинки горянським пастухам всі п'ятдесят років війни на Кавказі.

Коротше, феномен існує всю історію існування Московії. І феномен складний.
Безумовно, моментом ініціації Московії стало завоювання монголами Володимиро-Суздальського князівства.
До цього моменту, це було одне із багатьох руських (тобто давноукраїнських) князівств, хіба що  позаболочених, в яких мешкали не слов'янські, а угро-фінські племена.

А далі починаються дива.
«Розорене князівство» , через дев'ять місяців після розорення, організовує похід під Смоленськ й успішно протистоїть там литовсько-руським(українським) дружинам.
Ще через дев'ять місяців в монгольському поході на український Чернігів вже бере участь "миротворчий контингент" з Володимира-на-Клязьмі.

Князь Ярослав (татко Олександра Невського), робиться смотрящим від монголів у Північно-Східних князівствах та в Київській Русі.
А сам Невський є ключовою фігурою для розуміння цивілізаційного механізму Московії.
Цей "діяч" розгледів в монголах Великий Шанс для своєї кар'єри.
Монголи побачили в Невському той самий двигун, для переробки Московії під свою модель.
Внаслідок складної боротьби з іншими руськими князівствами, Москва, що водила на Русь монгольські полки, піднімає голову.

Другий за значимістю для розуміння московської моделі фігурою є Іван Калита.
Такий собі сіренький грибочок, який тихою сапою - де підкупом, де підлістю, де хитрістю, набивав собі калитку й прирощував земельку - втративши ярлик при спробі спекуляції, зумів повернути його, вилизавши ханської сім'ї всі можливі місця.
Невський і Калита - Зрадник і Сірий, є тими психотипами, які відтоді й дотепер втілюють Москву і на які Москва ставить у своїй експансіоністської політиці.

Монголи зуміли передати Московії ще один секрет - головним ресурсом є не територія , а добре пригноблені люди, вірніше - вівці.

Стратегія Москви можна описати таким чином:
- Починаємо таранити сусідів. Кількість невдалих спрою при цьому може бути як завгодно великою, ресурси великі, можемо дозволити собі шпурляти в топку скільки завгодно народу й матеріалів.
- Перемога приходить тоді, коли з якихось причин, сусід приходить в стан Хаосу,
- Територія сусіда захоплюється. Відбувається процес нищення національних еліт - носії ідентичності: шляхта, духовенство, культура, мистецтво, історія, самоіндентифікація нищаться (як правило, за допомогою місцевих шісток й запроданців). Зрадники піднімаються, включаються на рівних правах в імперську «еліту», замаруються - і кров'ю, і чорнилом, і починають експлуатувати й адмініструвати власний народ, використовуючи при цьому національну риторику - причепитися нема до чого.

Кордони Московії (тепер - Російської імперії) зупиняються там, де вони не в силах подолати цивілізаційну націю, яка вже відбулась.

Проте й тут вони не здаються, а скармливають й пропагують сурогати - культурні та цивілізаційні.
Звідси виникає колосальний за силою колективний невроз народу, що знаходиться під московською п'ятою і саме цей невроз є базисом московської моделі загарбання.

Секрет Москви полягає в тому , що вона використовує самі ниці, в кращому випадку - середні якості людської натури, включаючи такі, як «хочу просто нормально жити».

А тепер питання - хто в цьому світі завжди ставить на низинні та середні якості людини? ..
Він самий - "володар" світу цього.

Московська доктрина - безсумнівно, сатанинська за своїм походженням й існуванням, сірий гриб, що росте на тілі розбещених народів.

Цим і пояснюється її фантастичне везіння. Душа Кремля продана дияволу сімсот років тому, а її володарі є слугами цього самого створіння.
Боротьба з дияволом - є священний обов'язок всякого Людини , віруючого в Бога.

А тим більше - християнина , Бог якого і є Особистість .
Нам поможе Святий Юрій і Пречиста Мати.
Амінь, брати!

Автор: О. Арестович. О сущности Москвы.