Friday 30 April 2010

ПАРЕ визнала Голодомор

ПАРЕ визнала Голодомор геноцидом проти України.

Парламентська Асамблея Ради Європи визнала Голодомор як злочин Радянського режиму проти своїх громадян та проти людства.

На своєму засіданні 28 квітня 2010 року, не зважаючи на активні протести російської делегації та підспівування росіянам з боку "дятла єнакієвського", ПАРЄ своєю резолюцією засудила організацію Радянським режимом Голодомору на теренах деяких республік СРСР як злочин проти своїх громадян та злочин проти людства.


Фактично, вперше в історії респектабельна міжнародна інституція рівня ПАРЄ, цілком заслужено та об'єктивно охарактеризувавши дії Совіцького режиму, поставила його в один ряд з німецькими нацистами, японськими військовими злочинцями та іншими подібними "людомилами".

Крім того, Комітет ПАРЄ з Правничих Питань та Прав Людини в своєму судженні, підготовленому до пленарного засідання ПАРЄ, визнав Голодомор геноцидом українського народу.

Нажаль, сесія ПАРЄ не прислухалася до кваліфікованої правничої оцінки, натомість прийняла політично вмотивоване рішення не включити в текст фінальної резолюції таку дефініцію. Це сталося завдячуючи насамперед активній роботі російської делегації в ПАРЄ, яка би воліла взагалі заперечити сам факт Голодомору, та підспівуванням в цьому ж дусі їхнього братана "дятла єнакієвського", репрезентуючому в Україні, власне, сторону організаторів Голодомору.

Тим не менше, в резолюції щодо Голодомору, в якій ПАРЄ визнав Голодомор як злочин Совіцького режиму проти власних громадян* та як злочин проти людства, міститься рекомендація до всіх сторін, які постраждали від совіцького Голодомору, детальніше вивчити це питання.

Фактичне ж визнання Комітетом ПАРЄ з Правничих Питань та Прав Людини Голодомору як геноциду українського народу, базоване на документах поданих в ПАРЄ Україною, яка найглибше вивчила Голодомор та його найкраще задокументувала, говорить про те, що в майбутньому існують цілком вагомі шанси того, що Голодомор буде визнано і в ПАРЄ як геноцид українського народу.

Повний текст судження Комітету ПАРЄ з Правничих Питань та Прав Людини щодо Голодомору в Україні можна знайти тут:
http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/WorkingDocs/Doc10/EDOC12181.htm

Оригінал тексту тут:

Millions of innocent people in Belarus, Kazakhstan, Moldova, Russia and Ukraine, which were parts of the Soviet Union, lost their lives as a result of mass starvation caused by cruel and deliberate actions and policies of the Soviet regime.

In Ukraine, which suffered the most, the peasantry was particularly hit by the Great Famine and millions of individual farmers and members of their families died of hunger following forced “collectivisation”, a ban on departures from the affected areas and confiscation of grain and other food. These tragic events are referred to as Holodomor (politically-motivated famine) and are recognised by Ukrainian law as an act of genocide against Ukrainians.

It urges the politicians in all Council of Europe member states to abstain from any attempts to exert political influence on historians and prejudge the outcome of independent scientific research.

It welcomes the decision by the Ukrainian authorities to establish a national day of commemoration of the victims of the Great Famine (Holodomor) in Ukraine, and encourages the authorities of other countries which also suffered to do the same with regard to their own victims.


Wednesday 28 April 2010

Росія наступає, Европа відступає

http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/28/4983818/

Події 27 квітня в українському парламенті потрапили у топ-новини телеорганізацій світу.

Старший експерт Фонду Маршала, колишній заступник державного секретаря США Дейвид Креймер називає 27 квітня сумним днем для України.

"Сьогоднішній день, м'яко кажучи, не був добрим для України", - сказав він у вівторок.

"Розгляд Верховною Радою цього договору настільки швидко означає, що депутати не проаналізували його уважно, не перечитали усі документи, не вивчили, які будуть результати та наслідки цієї угоди", - зазначив Креймер.

"На мою думку, це - безвідповідальні дії з боку парламенту", - вважає експерт.

"Не було необхідності поспішати з цією ратифікацією. Необхідно було проаналізувати цей договір, до нього є багато запитань як з економічної точки зору, так і з точки зору перебування Чорноморського флоту", - наголосив Креймер.

Він також вважає, що ратифікація цієї угоди ставить під загрозу здатність України приймати самостійні зовнішньополітичні рішення.

"Посол Росії до НАТО Дмитро Рогозін уже заявив, що Україна вже закрила собі шлях до членства у НАТО", - зазначив Креймер.

"Ще більше мене турбує те, що буде багато європейців, які скажуть: ну ось знову ця Україна, набридло з ними возитись, вони підписують договори з Росією - і ми не повинні турбуватись про те, щоб інтегрувати їх з Європою. Це дуже небезпечний висновок, як для України, так і для Заходу і я справді сподіваюсь, що цього не станеться", - додав він.



а ось що сказав Кравчук :
http://unian.net/ukr/news/news-374520.html


Екс-президент України вважає нинішню ситуацію доволі типовою. «Апогеєм цієї політики нашого «стратегічного партнера» став харківський пакт», - сказав Л.КРАВЧУК.

Він наголосив, що найголовніше тут «те, що політико-правові відносини між державами поставлено в цілковиту залежність від торговельно-економічних». «Абсолютно нечувана практика в сучасному світі, і виглядає вона украй непристойно. Росія використала свій економічний стан на всі 100%, аби добитися від України вигідного геостратегічного рішення. Тим самим РФ сказала нам: ви були і залишитеся у сфері наших інтересів. Наявність Чорноморського флоту в Криму до 2042 року означає, що зовнішня політика нашої країни в осяжному майбутньому не зможе формуватися без урахування побажань Кремля, які тепер для нас стають вагомішими, ніж наші власні пріоритети», - відзначив екс-глава держави.

На його думку, «уклавши з Києвом такий договір, Москва вбиває одразу кількох зайців. Зміцнює військову присутність у басейні Чорного моря - раз, втягує в реалізацію своїх стратегічних інтересів нашу країну - два, заявляє своїм громадянам, що Крим і Україна в цілому буде під російським контролем, - три».

Tuesday 27 April 2010

Верховна ЗРада України


Полный список изменников Родины.

http://gska2.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/gol_karta_zal3?g_id=11639

Сайт Верховной Рады выдал список проголосовавших за российскую оккупацию.

http://obkom.net.ua/news/2010-04-27/1200.shtml

Вже почалась окупація Криму. Мєдвєдєв вже віддає розпорядження по Криму. І керує тут тепер Міноборони Росії http://ru.proua.com/news/2010/04/27/113800.html

За флотським пактом – енергетична окупація

http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1272360620&first=1272360908&last=1272337973

http://obkom.net.ua/articles/2010-04/27.1147.shtml

Економічна окупація.

http://obkom.net.ua/articles/2010-04/27.1147.shtml

http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/27/4976643/


Окрім "судових рішень" по Шухевичу та Бандері, Яник ще вирішив й зневілювати трагедію Українського Народу - Голодомор.

http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/27/4978955/


Й все це було дуже добре організовано й сфальсифіковано !

Як виявилося, на час голосування у сесійній залі було зареєстровано лише 211 нардпів, в той час коли за «ратифікацію» угоди про «здачу Севастополя» проголосувало ніби то 236 народних обранців.

Шахрайству правдоподібно посприяла димова завіса у залі Верховної Ради, яка виниклад внаслідок закидання димових пакетів невстановленими особами. Майже як при аварії польського літака у Смоленську. Невже сам Путін порадив?

Додаткові підозри викликає, небачена до сих пір, відсутність в ефірі трансляції парламентського телеканалу РАДА

Thursday 22 April 2010

Особливий погляд на Україну

Известный тележурналист и доктор исторических наук Даниил Яневский презентовал серию книг под общим названием «Проект «Україна». Автор работал над ними много лет, собирая и систематизируя информацию из разных научных публикаций. Несомненно, эти работы вызовут острые споры.

Драгоманов, Чикаленко, Василенко, Стебницкий, Скоропадский, Колокольцев, Науменко, Дорошенко, Грушевский, Петлюра — все они были масонами.

Единственный Винниченко был большевистским агентом. Это величайшая мерзость в истории нашего народа. И это не моя оценка. У Мирослава Поповича в Институте философии, например, была написана диссертация, где анализировалось эпистолярное наследие Винниченко.

В общем, если совсем коротко, в 1917—1920 годах на территории современной Украины сменилось два десятка политических режимов, которые оставили нам в наследство более 50 конституций и конституционных актов. Жизнеспособным проектом, в конце концов, остался один — он опередил свое время на столетие. И основан на драгомановской идее Украины как федеративного государства самоуправляющихся общин. Написал его профессор Киевского университета Отто Эйхельман, но это уже другая история.

Поэтому наша современная государственность — очень плохое строение, оставленное на прогнившем советском фундаменте.

Украинцы — политическая нация.
А вот Пауль Целан — величайший немецкий поэт ХХ века, вырос в Черновцах. Юрий Клен — офицер вермахта, который писал по-украински стихи так, что современные многие просто отдыхают. Список бесконечный...

А еще я спрашиваю: когда была создана первая конституция Украины?
и: В XVIII веке Пилипом Орликом.
Яневский: Стандартный ответ. Конституция Пилипа Орлика — примитивный вариант «Статута Великого княжества Литовского». У нас, в Одессе есть два ученых — Паньков и Музыченко, совершившие интеллектуальный подвиг. Они подготовили издание «Статута Великого княжества Литовского» в четырех томах. Это шедевр юридической мысли всех времен и народов. А первая наша конституция — это «Русская правда» 1054 года. Она стоит на Прохироне — величайшем по значению кодексе римского права. Мы жили по этим законам более 700 лет!

И все попытки любого правительства принять новую конституцию завершатся провалом, поскольку ее законы будут восприниматься как несправедливые потомками тех людей, которые сотни лет жили по этому праву. Эта гуманитарная революция говорит нам: Украина — не галицкое понятие, и не донецкое, и не сумское. Украина — это содружество цивилизаций и культур с тысячелетней историей. Чуфут-Кале — такая же Украина, как хутор Михайловский.

В стране за 15 лет появилась новая интеллектуальная элита, которая уже не советская, а европейская.

Наше прошлое живет и приносит плоды. А наше будущее возможно только в общем интеллектуальном, духовном, экономическом, политическом пространствах с современными Польшей, Литвой и Белоруссией. Мы части единого целого, это неуничтожимо.

Джерело