Мотиви освітньої міграції в рамках поліпшення інформаційної культури шляхом залучення туристичних дестинацій

 Анотація. Мета доповіді є розглянути важливість залучення до процесів творення і підвищення рівня інформаційної культури в українському соціумі, а також ввести до наукового обігу, як один з мотивів освітньої міграції та важливий аспект всього соціального, політичного, духовного, культурного життя суспільства – належний розвиток та функціонування туристичних дестинацій. Для сучасної людини відвідання історико-культурних пам’яток, туристичних дестинацій, створених на їх основі, є такою ж важливою складовою інформаційної, культурної комунікації, етапами життя і розвитку, як й освіта, наука, розвиток творчих здібностей, самоідентифікація та самореалізація.

Нині перед українським суспільством постала низка нагальних викликів.

Це і військова агресія сусідньої держави, і знищення міст й руйнування

культурних пам’яток, інформаційні атаки, перекручування фактів та підміна

історії окупантом, це і зазіхання на духовну спадщину, культурну пам’ять,

перешкоджання освітньому процесу та виїзд великої кількості осіб, особливо

дітей та молоді, закордон. Хоча й до повномасштабної агресії з боку РФ 2022

року, в силу різноманітних обставин – глобальних і локальних, військових

(окупація Криму та Донбасу з лютого 2014 року Кремлем), суспільно-політичних, економічних, соціальних та інших – спостерігалась активна освітня міграція вітчизняної учнівської та студентської спільноти.

Мотиви і причини освітньої міграції різноманітні. Однак, необхідно

зауважити, що одним з недостатньо досліджених мотивів даного феномену є

стан інформаційної культури в державі. Події останніх років наочно довели, що потреба забезпечення інформаційної безпеки, питання поліпшення

інформаційної культури соціуму є не менш важливими та є невід’ємними

складовими успішного державотворення та процвітання народу, ніж

конкурентоздатна економіка чи міцне військо.

Розвиток інформаційної культури, що є потрібною, вагомою складовою

загальної культури суспільства, відбувається завдяки поширенню відповідної

актуальної інформації, знань, фактів, переконань тощо. Інформаційна культура означується як алгоритм вчинків і дій особи в інформаційному середовищі, які безпосередньо чи опосередковано впливають на всю її життєдіяльність.

Належне дослідження всіх складових інформаційної культури дає підставу

стверджувати, що вона є теоретичною основою формування свідомості

особистості, нації, міжнародних спільнот. Все це, в свою чергу, робить

актуальним приділення більшої уваги етапам розробки й застосування

інформаційних технології, суспільних комунікації, що мають чіткий вплив на

формування та розвиток інформаційного середовища [2, 67].

Таким чином, можемо зазначити, що до основних мотивів, що впливають

на прийняття рішення стосовно освітньої міграції, окрім економічних,

соціальних, політичних, відносяться також й культурні, духовні, інформаційні.

Від того, в якому соціокультурному середовищі перебуває особа, яку

інформацію вона отримує, які культурні чинники на неї впливають, до яких

матеріальної історико-культурної спадщини та духовних цінностей, особливо в

ранньому й молодому віці, людина дотична (або не дотична) залежить, також, й вибір її життєвого шляху. А, відповідно, цими чинниками корелюються й

рішення щодо місця навчання чи мотиви освітньої міграції.

Останні десятиліття туризм був, а в багатьох країнах світу й зараз

залишається, важливою галуззю економіки, складовою політики розвинутих

держав інформаційного просування себе в світі та міжнародного культурного

діалогу. Успішний розвиток туризму неможливий без функціонування та

розвитку туристичних дестинацій. 

А туристичні дестинації формуються на основі історико-культурних чи природніх пам’яток, музеїв, фестивалів тощо, які вдало використовують здобутки місцевої культури, наявність артефактів, звичаїв, особливостей місцевості, креативних ідей, що підтримуються професійним інформаційним супроводом. Отже, бачимо, що дуже важливим є інформаційна культура, що включає, серед іншого, переконання та знання, які належать і передаються з покоління в покоління через процеси формальної та неформальної освіти. У контексті інформаційної культури, як складової формування суспільних мотивів, із залученням в інформаційний соціокультурний простір туристичних дестинацій, вагомим є поширення культурних ідей, які будуть адаптуватися до парадигми розвитку туризму й освіти. Через свій глобальний характер парадигма туризму є такою, яка має універсальні стандарти. Таким чином, епістемологічна обізнаність важлива для прийняття багатьох рішень [3], в тому числі й в ракурсі мотивів освітньої міграції, яку можна коригувати через активізації належної підтримки розвитку туристичних дестинацій, за допомогою розроблення комплексних державних та регіональних програм, використання існуючих навчальних закладів та зусиль місцевої влади й зацікавлених неурядових організацій.

З огляду на це, можемо констатувати, що туристична діяльність, туристичні дестинації здатні інтегрувати наріжні процеси трансформації суспільства й інформаційної культури, нарівні з освітою, наукою та іншими націо- та державотворчими чинниками. Більше того, туристичні подорожі, відвідання туристичних дестинацій сприяють формуванню соціально-культурної ідентичності, покрашенню самосвідомості і формуванню особистості [1, 114]. Отже, розвиток туристичних дестинацій має вплив як на мотиви освітньої міграції в рамках поліпшення інформаційної культури, так й на загальні суспільні настрої. А, як наслідок, змінює й внутрішньополітичну ситуацію та міжнародні відносини.

Висновки. Туристичні дестинації постають як вагомий чинник та

фундаментальний соціокультурний феномен формування і розвитку

суспільства. Вони беруть участь в гуманітарному творенні економічних,

соціальних, політичних, наукових, освітніх, інформаційних процесів. Також

туристичні дестинації дотичні до типів споживання, способу мислення та

мотивації вчинків особистості, моделей і форм інформаційної комунікації,

мотивів освітньої міграції тощо. Все це потребує подальших наукових

студіювань, в тому числі, в рамках поліпшення рівня інформаційної культури

нашого суспільства, шляхом залучення в цей процес концепцій та реалізації

пропозицій щодо розвитку сучасних туристичних дестинацій в Україні.

Список літератури

1. Дичковський С. І. Інтеграція туризму в процеси культури. Питання

культурології. Київ, 2020. № 36. С. 110-119.

2. Чаркіна Т. І. Проблеми дослідження інформаційної культури. Актуальні

проблеми філософії та соціології : Науково-практичний журнал. Національний

університет "Одеська юридична академія", Одеса, 2021. Вип. 33. С. 67-71.

3. Marhomi C. L. Cultural Tourism and Knowledge Management: The

Importance of Epistemological Awareness in Cultural Tourism Destination

Management. Digital Press Social Sciences and Humanities. 2023. 9: 00003. doi:

https://doi.org/10.29037/digitalpress.409435

Видання: Освітня міграція: мотиви та пріоритети: матеріали наук. семінару / за заг. ред. д.е.н., проф. С.О. Гуткевич Київ: НУХТ, 2023. Ч. 1. 76 с. 
Серія "Інформаційна культура в сучасному світі".Випуск 25.