Транзитна країна світової міграції

Відповідно до статистики ООН, за кількістю іммігрантів Україна поступається лише США, Росії та Німеччині.

Майже 6,8 млн. осіб, або 15% населення України, вважаються іммігрантами за методикою, якою послуговується ООН. Це 3,6% від загальної кількості всіх мігрантів у світі (хоча населення України становить 0,7% від загальносвітового). У даних ООН під мігрантами, що осіли в Україні, маються на увазі не тільки азіати чи африканці, а ті ж українці, росіяни, білоруси, кримські татари, які народилися в інших колишніх радянських республіках.

Четверте місце за кількістю мігрантів Україна займає з часів незалежності і, виходячи із вітчизняної статистики, давно вже пропустила вперед Францію, Саудівську Аравію, Канаду й Велику Британію. На відміну від цих країн, де спостерігається інтенсивний приріст числа іммігрантів, в Україні їхня частка неухильно зменшується.

Світовий банк стверджує, що у 1989–2004 роках кількість тих, хто емігрував із України, перевищила кількість тих, хто іммігрував в Україну, на 782 тис. осіб. Але головний потік емігрантів припав на перші роки незалежності (їхали головним чином до Росії, Ізраїлю, Німеччини, Канади, США). В останні ж роки спостерігається тенденція до зменшення кількості емігрантів при досить стабільній (з 2005-го навіть зростаючій) кількості іммігрантів. У 2000 році співвідношення тих, хто виїхали з України, й тих, хто прибули у неї, становило 100,3/53,7 тис. осіб, у 2002-му — 76,3/42,5 тис., у 2003-му — 63,7/39,5 тис., у 2004-му — 46,2/38,6 тис., у 2005-му — 35/39,6 тис., за 11 місяців 2006-го — 27,3/39,2 тис.

Міграційні потоки через державний кордон України, як свідчить статистика останніх п’яти років, зростають у геометричній прогресії. Якщо у 2002 році на територію України в’їхало 2,48 млн. іноземців і осіб без громадянства, то у 2003-му — 4,41, у 2004-му — 8,37, у 2005-му — 14,3 млн., а за перші сім місяців 2006 року — 9,04 млн. (це останні дані розформованого нещодавно Держкомітету у справах національностей та міграції). Якщо такі темпи збережуться, то вже через кілька років кількість осіб, котрі відвідали Україну протягом року, перевищить число тих, хто проживають у ній.

Звичайно, для української економіки такий скажений зріст популярності країни повинен вважатися за щастя. Але у цій діжці меду не обійшлося без своєї ложки дьогтю. За той же період (із січня 2002 року до липня 2006-го) виявлено, що 2,7 млн. іноземців порушили термін перебування в Україні (більшість — громадяни Пакистану, Сирії, Індії, Лівії, Лівану, Туреччини). А взагалі не виїхало з України понад 123 тисяч іноземців і осіб без громадянства, які прибули на законних підставах із країн — традиційних постачальників нелегальних мігрантів, головним чином із Азербайджану, Вірменії, Білорусії, Угорщини, Грузії, Молдови, Росії (чеченці), Узбекистану. Де вони розчинилися — невідомо.