Ювілей Багряного: краще пізно, ніж ніколи…

Із запізненням на півроку відбулося відзначення на державному рівні 100-літнього ювілею видатного поета, прозаїка, публіциста, громадсько-політичного діяча, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1992 р., посмертно) Івана Павловича Багряного.

Відзначення ювілею блокувала Верховна Рада, яка ігнорувала рішення ЮНЕСКО та указ Президента й не ухвалювала відповідної постанови. Основний аргумент - "Багряний - ворог народу" (був репресований більшовиками з 1932 по 1940).

Іван Багряний - знакова постать для України, уособлення людської гідності й совісті, а його життя, творчість і громадсько-політична діяльність є свідченням нескореності українського народу. УНІАН нагадує, - на могилі великого подвижника викарбувано формулу безсмертя українського духу:

"Ми є! Були! І будем ми!

Й вітчизна наша з нами".

Іван Багряний був переконаний, що комуно-більшовицький фашизм щезне, як і німецький. А українське націотворення і державотворення станеться на основі територіально патріотизму, просвітленого національною ідеєю.

Літературно-мистецький вечір, присвячений 100-річчю видатного українця, відбувся під егідою Міністерства культури й туризму, Національної спілки письменників, Фундації імені Івана Багряного в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка.

Висловили повагу до пам’яті письменника академік Іван Дзюба, член Управи Фундації Олексій Коновал із Чикаго, представник Фундації в Україні письменник Олександр Шугай.

Іван Багряний - український письменник, публіцист, політичний діяч, один із організаторів Мистецького українського руху (МУРу), засновник української Революційної партії (УРДП). Західні дослідники творчості І.Багряного відзначали унікальну здатність письменника до "жахливого гротеску", неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму - серед трагедії. Його роман "Сад Гетсиманський" перевищує силою вислову все, написане на цю тему до нього, з іншого ж боку - є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у "найозвіріліших осіб". А популярність іншого роману "Тигролови" відомий критик Ю.Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману, - "українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами".