Як Московія нищила пам'ять про Гетьмана і Князя України І. Мазепу

Гетьмана і Князя всієї України Івана Мазепу, Константинопольським та Єрусалимським патріархами, було дозволено поховати в Церкві Гробу Господнього в Єрусалимі.

Пам'ять про видатного християнина, Гетьмана і Великого князя всієї України Івана Мазепу шанують, як православні церкви Близького Сходу, так й Молдавська та Румунська православні церкви.


І тільки РПЦ, Кремль та КГБ докладають титанічних зусиль, щоб знищити саму світлу пам'ять про героїчного державного діяча України.


Відомо, що Гетьман і Великий князь всієї України Іван Мазепа побудував безліч церков не лише в Києві, а й по всій Україні - в Чернігові, Батурині, Лубнах, Полтаві, Полоцьку.

Меценатство І. Мазепа здійснював не тільки в в своїй державі, а й за її межами. Робилося це, в тому числі, й з метою зміцнення духовних та політичних зв’язків незалежної Козацької держави (офіційна назва Військо Запорізьке або Гетьманщина) зі заходом та сходом.

Прикладом цього служить фінансування побудови церкви у Варшаві або фундування гетьманом видання Євангелія арабською мовою, друкованого в Алеппо в Сирії (1708), про що свідчить передмова з присвятою гетьманові та гравюра із його гербом.

(Гетьман Іван Мазепа в оточені добрих справ. Гравюра 1705 р.)

Меценатство І. Мазепи сягало Палестини, Антіохії, Олександрії, грецького Афону та Царгорода.

На замовлення Гетьмана було зроблено безліч дарів Церкві Гробу Господнього. Так, було виготовлено срібну плиту для церкви в Єрусалимі.

Мазепа подарував срібну миску (тарелю) для церкви Гробу Господнього в Єрусалимі з написом: “Дар Його Високості Івана Мазепи, гетьмана Русі”. Збереглася дотепер у Єрусалимі Плащаниця, яку подарував для церкви Гробу Господнього гетьман. Плащаниця розміром один на півтора метри, кута у срібній блясі.

Окремо варто розповісти про спонсорування видання гетьманом Мазепою Євангелія на арабській мові.

На початку 18-го століття воно було видане за кошт гетьмана. Вдячним православним кліром Аравії воно було присвячене «козацькому Гетьману та князю України» Івану Мазепі.

Заслуги гетьмана перед Православною Церквою були настільки значними, що після смерті Івана Мазепи козацька старшина отримала дозвіл від Патріарха на поховання його тіла в самій Церкві Гробу Господнього в Єрусалимі.

1709 року спадкоємець гетьмана Андрій Войнаровський та українська козацька старшина отримали у Константинополі спеціальний дозвіл для перепоховання останків Івана Мазепи у церкві Святого Гробу в Єрусалимі.

Проте через неможливість транспортування тіла покійного гетьмана з Молдови, через всю Османську імперію до Палес ини, було прийнято рішення поховати Мазепу в Галаці.

Відомо, що церква Святого Георгія у місті Галац із самого початку свого існування була напряму підпорядкована Церкві Святого Гроба в Єрусалимі, звідки і поширена в народі паралельна назва – Єрусалимська церква. Вона була однією з шести церков середньовічної Молдови, яка мала такий статус, проте, на відміну від інших, користувалася певними привілеями.

 

Саме цей стабільний зв’язок з Церквою Святого Гроба й відіграв вирішальну роль у виборі місця похованння останків І.Мазепи.

Полтавський наказний полковник Г. Герцик, який пізніше був заарештований московськими таємними агентами у Варшаві та вивезений до Московії на допиті 1721 року зазначив: „Гетьман помер у Бендерах, та після його смерті Пилип Орлик наказав йому супроводити тіло покійника до Галаца, де тамошній митрополит відправив похорон”.

(Ікона з зображенням Гетьмана і Князя всієї України Івана Мазепи.)

Митрополитом Молдовським та місцевим православним священством систематично поминалося ім’я Івана Мазепи під час літургійних служб у церкві Святого Георгія.

Це тривало, аж до середини ХХ століття, коли відбулось встановлення в Румунії комуністичного режиму.

Так, ще 1946 року до церкви Святого Георгія завітав сам Митрополит Молдови. В його присутності, настоятель церкви під час своєї проповіді окремо пом’янув Івана Мазепу як «глибоковіруючого християнина, який з великими почестями був похований посередині цього культового приміщення».

28 жовтня 1962 року за активної участі московських агентів КГБ відбулось знищення церкви Святого Георгія у Галаці. Разом з нею було знищено й місце поховання гетьмана Мазепи.

Румунський професор М. Брудіу 1990 року опублікував дослідження, в якому детально описав рідкісний метод, застосований для знищення церкви: декілька ночей поспіль під великим тиском під фундамент церкви інжектовували солону морську воду, що, за два тижні, призвело до появи тріщин та осадки споруди. Але, як зазначає професор М.Брудіу, оскільки башти колишньої генуезької фортеці (на фундаменті якої була збудована церква) не здавалися, вони були прив’язані тросом до потужного корабля, який потягнув їх в бік Дунаю.

Цим самим, остаточно знищили церкву Святого Георгія, а з нею - і могилу І. Мазепи.

Ясно, що такі титанічні зусилля по знищенню «простої» церкви навряд чи приймались, якби радянське імперське керівництво не хотіло знищити навіть саму пам'ять про Мазепу.

Читайте також:
* Як Московія Кримський мир 1856 р. порушувала
* Російсько-українські війни: перелік.
* Належність Криму до Української держави.
* Кому належав Крим: Історична довідка. 
* Як Козацьку Україну на "Новоросію" перетворювали.

* Як Московія в України Русь позичила

У статті використано Дослідження «Радіо Румунії» - «Перепоховання тіла І.Мазепи у м. Галац та збереження в Румунії історичної пам’яті про українського гетьмана».