Українські шляхетські герби в Гербовнику Беленвіль (1380)
Гербовник Беленвіля або Беленвільський гербовник (фран. Armorial de Bellenville, нід. Wapenboek Bellenville) - фламандський (голландський) гербовник другої половини XIV століття, загальний, мальованний.
Гербовник містить 1738 гербів европейскої шляхти (в тому числі й української), що розміщені на 75 двосторонніх аркушах (розмір кожного 24 на 15,5 см).
Складається з двох частин: в першій 1333 шляхетських герба розділені на 17 "гербові провінції" Европи (Brabant, Bretagne, Chypres, Clèves, Danemark, Flandres, Geldre, Hainaut, Juliers, Lorraine, Suède, Vérone і т.д.) - герби намальовані без надшоломників;
у другій частині розміщені 405 особистих лицарських герба (з шоломами та надшоломними фігурами), що пов'язані з окремими військовими походами і лицарськими турнірами другої половини XIV століття.
Підписи титулів або прізвищ володарів гербів виконані фламандською мовою.
Манускрипт було створено у 1364-1386-х роках. Що приблизно співпадає з часом створення іншого відомого рукопису Гербовника Гелре.
Оригінал Беленвільського гербовника зараз зберігається у Національній бібліотеці Парижу (Bibliothèque Nationale, Paris) під номером Ms. 5230.
Автор гербовника достеменно невідомий, хоча деякі дослідники приписують його герольду Клаусу Хейненсону, що створив Гербовник Герле.
* Герби української шляхти в Гербовнику Гелре
* Українські державні герби в Цюрихському гербовнику XIV ст.
Хоча Гербовник Беленвіля й вважається класичним загальноевропейським гербовником, проте на відміну від Цюрихського Гербовника або Гербовника Герле, де представлені всі тогочасні країни Европи, в тому числі й герби Королівства Руси-України,
в Беленвільському гербовнику, в основному представлені Нідерландські, Німецькі провінції та князівства Священної Римської імперії. Рукопис незавершений, в ньому є пусті, напівпусті або недороблені сторінки.
Українські шляхетські герби розміщені в Беленвілі, не в одному розділі, а розкидані по низці розділів на сторінках 60 - 72, разом з польськими, богемськими та іншими гербами.
Деякі з них не підписані, що ускладнює їх ідентифікацію. Більшість цих гербів належать шляхтичам, які брали участь в т.з. Пруських хрестових походах - військових нападах Тевтонського Ордену та його союзників проти Великого князівства Литовського.
Слід відмітити, що в другій половині XIV століття відбувалась запекла боротьба між Польщею, Угорщиною та Литвою за спадщину Королівства Русі-України, за землі й титул Українського короля (Короля Русі).
Гербовник Беленвіль було створено в 1364-1386 рр., якраз коли деякі українські шляхтичі, що перебували на службі в Короля Польщі й Угорщини Людовика І та "володаря й спадкоємця Русі" Володислава Опольчика, брали участь в "хрестових походах" проти Великого князя Литовського Кейстута та його брата Короля Руси-України Любарта.
Детальніше про історію Українського Королівства можна прочитати тут:
* Становлення та розквіт Українського Королівства (ХІІІ-XІV ст.)
* Боротьба за спадщину Українського Королівства (1340—1392)
Перша частина книги розділена на провінції. В Гербовнику Беленвіля герби титулованих осіб намальовані більшого розміру, ніж інші, й оздоблені додатковими елементами.
Гербовник Беленвіля часто порівнюють з Гербовником Гелре не лише тому, що вони були створені в один період й на одній території.
Багато гербів, в тому числі й української шляхти, які розміщені в Гербовнику Герле в розділі гербів васалів Короля Угорщини, Хорватії, Польщі та Русі Людовика Великого, зустрічаються також і в Гербовнику Беленвіля.
Щоправда тут вони розміщені не в одному розділі, а розкидані по декільком умовним главам.
Так, на сторінці 60v можна побачити герб Лева на синьому полі (третій ряд, друге місце).
Герб Івана (Яська) Білика (герб Корнич, українських шляхетський герб) розміщений у четвертому ряду на третьому місці картки 60v з написом:
h belic.
В п'ятому ряду розміщені:
Остоя (герб Остоя відомий в Україні ще з часів Короля Русі-України Ізяслава Ярославича, один з гербів Городельської унії, належав понад 200 родам української шляхти) - другий герб в ряду;h Zwinkiin - Герб Свинка (третій герб в ряду);
h Stroske - Герб Одровонж або Одривас (четвертий), також відомі герби Городельської унії та української шляхти.
На сторінці 61r є також багато гербів, які розміщені в українському розділі Гербовника Герле.
Так, першим зображений невідомий герб: Чорний казанок на білому тлі (в Герле на жовтому тлі).
Третій йде Невідомий герб: три біло-червоно-білі щити на чорному тлі.
Четвертим намальовано Герб Огончик (після підписання Городельської унії 1413 р., угоди між Польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та Великим князем Литовським, Руським та Жемантійським Вітовтом українські, литовські та білоруські бояри набували офіційного права мати свій родовий герб і зрівнювались у достоїнствах з польською шляхтою. Герб Огончик отримав боярину Сангав. Пізніше інші українські шляхетські роди також отримали право на цей герб).
Першим в третьому ряду на стр. 61r йде герб de Valecow (Червоне сонце жовтому фоні. Давній український герб, який використовувався, в тому числі, як герб Подільських князів).
Третім Герб Гуска або Герб Лебідь (давній український шляхетський герб, Герб Городельської унії ).
Четвертим йде Герб Дві перехрещені чорні з білими шпичаками булави.
В четвертому ряду на першому місці (стр. 61r № 13) розміщено герб, який підписано Gora.
В шостому ряду на третьому місці (стр. 61r № 23) Герб Дві білі перехрещені бойові сокири на синьому тлі.
На четвертому місці (стр 61r № 24) Герб Еліта (герб української і польської шляхти, один з гербів Городельської унії).
На сторінці 61v першим гербом є український шляхетський герб, який підписано Hans Betskou.
Такий самий герб зображено і в Гербовнику Герле на сторінці 55r й підписано Jean Bettschau.
В окремому підрозділі гербів на сторінці 61v зображено великий герб навскіс, на якому є Жовтий Лев на чорному тлі.
Такий герб зустрічається в цілий низці ранніх Загальноевропейських гербовників, саме як Герб Королівства Русі-України.
А в европейській епічній поемі ХІІІ ст. «Ортніт» одним із головних героїв виступає Ілля з Русі («Iliaz von Reuzzen»), чорний стяг якого прикрашало зображення Золотого Лева. Таке ж зображення з підписом Герб Королівства Русі-України зустрічаємо в більшості европейських гербовників починаючи з ХІІІ ст.
Крім того, залізна рука лицаря, яка зображена над щитом герба, тримає стяг (хоругву, прапор) на якому розміщено зображення Богородиці з дитиною.
На сторінці 63 в першому ряду на першому місці розміщено герб Дрия - польський та український шляхетський герб, герб Городельської унії.
Після Городельської унії 1413 року низка гербів, в тому числі й Дрия були офіційно закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського (Українського) та Жемантійського.
В третьому ряду зображений герб "Капелюх", які деякі дослідники пов'язуть з Королівством України-Русі;
а також лицаря зі списом та в накидці, на якій зображено Жовтого Лева на Синьому тлі.
На сторінці 66v четвертим гербом в першому ряду йде Герб her Cooste (Іван Кустра).
Другий ряд, третій герб (стр. 66v № 7) зображено her Magnus (Маґнус Лебен).
Стр. 66v № 8) her Pilic (Іван Пілик, герб Рогаля).
На сторінці 67r № 7 зображено герб Янина український шляхетський герб, герб Городельської унії.
Першим гербом в четвертому ряду є герб Леліва (давній український шляхетський герб, стародавній герб Хорватії, герб Городельської унії).
Другим в четвертому ряду (67r 10) йде Герб
Огоньчик, український шляхетський герб;
Третім (67r 11) Герб Правда (Правдич), український шляхетський герб;
Четвертим (67r 12) Герб Sleden; герб, що зустрічається також в українському й польському розділі Гербовника Герле.
На сторінці 67v рукопису Armorial Bellenville першим в першому ряду (67v 1) розміщений герб українського шляхтича Іван з Гораю (her Ywin van Gorc), український шляхетський герб Корчак.
Першим в другому ряду (67v 5) є польський та український шляхетський герб Боґорія.
Першим в третьому ряду (67v 9) йде герб her Hans Pousuwan (Іван Бужевой, Герб розділений навпіл. Нагорі жовтий орел на синьому тлі, знизу червоно-біла шахівниця).
На інших сторінках „Armorial Bellenville” також зустрічаються українські шляхетські герби. Деякі герби повторюються, деякі зображуються у різних варіаціях. При цьому деякі герби підписані іменами лицарів, їх власників, інші зображені без підписів.
На сторінці 68v четвертим в першому ряду (68v 4) зображений ще раз герб Правда.
Першим в третьому ряду (68v 9) йде стародавній український (а також польський і білоруський) шляхетський герб Лещиць (Оборіг, Ласка).
Виглядає герб досить цікаво й схожий на бойківський оборіг – пристрій з рухомим дашком для зберігання сіна.
Третім в третьому ряді (68v 11) йде Іван з Плонкова, Герб Помян - український та польський шляхетський герб, герб Городельської унії.
Також є герби які належали польським шляхтичам (69v 2) Hans Bieskou,
(71r 7) her Ot van Cessou, polen
(71r 8) her Coster, polen.
На сторінці 72r, четвертим в першому ряду (72r 4) розміщено Герб Наленч, український та польський шляхетський герб, також герб Городельської унії.
Загалом в Гербовнику Беленвіля містяться зображення більше 20 українських та польських лицарських й шляхетських гербів.
Всі ці лицарі були учасниками походів на Велике князівство Литовське та Королівство Русі-України.
Крім того, багато з них були серед почесних гостей Верховного магістра Тевтонського Ордену в Кенігсберзі 1385 року.
Хронологію участі польського й частини українського лицарства в орденських райзах (походах) можна прочитати в дослідження сучасних українських істориків.
Взагалі, якщо казати про геральдику, як сучасну науку, то регіонами первісного поширення офіційних лицарських гербів на українських землях були ті території, які першими увійшли в правове поле загальноевропейських геральдичних процесів: Холмщина, Підляшшя, Перемишля, Галичина, Волинь та Закарпаття (Marchia Ruthenorum).
Проте власні герби та герботворення існували й у Великому князівстві Київському, і в Королівстві Русі-України.
Українська геральдика доби середньовіччя ні багатством форм, ні кількістю пам’яток, ні масштабами поширення серед різних груп вітчизняного суспільства не поступалася аналогічним геральдичним процесам й здобутками інших країн Европи.
Наявність історичного джерельного матеріалу, починаючи з XІV ст. дозволяє говорити про використання гербів практично всіма українськими родинами, які претендували на привілейований статус у тогочасному суспільстві.
Проте в перших загальноевропейських гербовниках зустрічається не так багато гербів саме української шляхти.
В гербовниках Герле та Беленвіль представлені лише герби васалів Короля Угорщини й Польщі Людовіка І, а також герби союзників претендента на титул Короля Русі-України "господаря та самодержця Руського" (1372 – 1379, 1385 – 1387) Володислава Опольчика.
В цих рукописах є герби як сілезійської, малопольської та інш. шляхти, які після Городельської унії стали також законними гербами й українських шляхтичів,
так й герби власне українських лицарів, які воювали на боці Угорщини та Польщі проти Великого князівства Литовського.
Питання зображення українських шляхетських гербів в европейських гербовниках XІV - XV ст. досі залишається маловивченим й потребує подальшої об'єктивної роботи дослідників.