Українські державні герби в Цюрихському гербовнику XIV ст.

За часів Київської Русі та Руського (Давньоукраїнського) Королівства в ІХ-ХIV ст. політичні, суспільні, культурні та інші процеси в Україні відбувались в цілковитій зв'язці з занальноевропейськими процесами.
Те саме стосується й розвитку української геральдики та герботворення.
З часів ХІІІ ст. збереглось не так вже й багато гербовників.
Хоча і в них є присутні українські державні герби.

В XIV ст. кількість збережених гербовників в Европі суттєво збільшилася. Відомо про понад 70 загальних і локальних збірників гербів; тоді як гербовників XIII ст. є не більше 30.

При цьому слід відмітити істотне збільшення застосування самих гербів. З'являються не лише державні та королівські герби, але й велика кількість лицарських та шляхетських гербів, які потребували унормування та реєстру. Регіонами активної кодифікації гербів стали Північна Франція, Англія, бельгійські, данські, німецькі землі.

Якщо в ХІІІ ст. гербовники видавались як описи щитів, геральдичні поеми, літописи чи хроніки лицарських турнірів;
то в XIV ст. більшість гербовників є мальованими, в яких розміщуються зображення різноманітних гербів, часто навіть без підпису кому вони належать.

Найбільш відомими з XIV ст. є загальноевропейські гербовники: Гельдернський, Цюрихський, Белленвільський збірник.

Цюрихський гербовник або Цюрихська гербова роля («Züricher Wappenrolle») є одним з найстаріших, збережених в оригіналі рукописів, що являє собою пергаментний гербовий сувій з трьох рулонів.

Перший сувій містить 28 гербів зображених на прапорах та 22 герби на щитах, на яких зображені герби майже всіх країн Европи, в тому числі й Давньоукраїнського королівства.
Другий сувій  має зображення з обох боків пергаменту й містить на лицьовому боці 140, а на зворотному 146 герба.
Третій сувій пергаменту містить 142 герба.

Багато з гербів Цюрихської ролі за походженням тяжіють до регіону Боденського озера (розташоване у Альпах, на кордоні Німеччини, Швейцарії та Австрії). На підставі чого робиться висновок про ймовірне місце створення Цюрихського гербовника.
А його назва походить від місця зберігання оригіналу цього рукопису - Цюрихська бібліотека, якій 1750 року подарував книгу її тодішній власник Йоганн Якоб Шейхцер.

Особливості створення й авторство Цюрихської гербової ролі  невідомі. Збереглись також декілька копій рукопису XVI та XVIII ст. Остання виконана в стилі й по змісту є ближче до оригіналу XIV ст., при цьому обидві копії містять зниклу частину з 108 гербами (якої бракує в оригіналі книги).

Руська (Давньоукраїнська) Держава також присутня на сторінках цього гербовника. При цьому даний рукопис наслідує традиції найдавніших відомих писемних джерел західно-европейського походження, які подають відомості про герб Короля Руси, як зображення "повстяного капелюха".

Так німецька латиномовна геральдична поема „Clipearium Teutonicorum”, написана Конрадом фон Муре приблизно 1260–1264р. розпочинається з опису гербів найбільших державних утворень тогочасної Европи.

В тому числі в поемі сказано й про герб Руського (Давньоукраїнського) Королівства:

Pileus in niveo clipeo rubet estque Rutheni 

Regis, gens cuius procul est a littore Reni. 

"Капелюх на щиті володаря Русі

Короля, чий народ живе далеко від Рейну"

Герб Русі-України, зображений в „Цюрихській гербовій ролі”, також являє собою червоний повстяний капелюх розміщений в срібному щиті готичної форми. Над щитом зображений лицарський шолом, на якому аналогічний капелюх.

Наступним в сувої йде герб Руського (Давньоукраїнського) Королівства в червоному щиті готичної форми, на якому зображено три срібних капелюха з чорними китицями, а над щитом шолом, в нашоломнику також є срібний капелюх під павичевим пір'ям.
Ці два давньоукраїнські герби розташовані, відповідно, на передостанньому й останньому місці в первому сувої гербової ролі, в якій знаходяться геральдичні символи найбільших держав Европи того часу.

А те чому герби України-Руси подані саме в такому вигляді має своє пояснення.
Багато дослідників геральдики вказують на те, що "Züricher Wappenrolle" зображує більш-менш адекватно зображення державних гербів в основному лише тих країн, що розташовані неподалік від місця створення рукопису.
Це в основному герби німецькомовних держав – Священої Римської імперії, Каринтії, Австрії, Баварії, Саксонії, Штирії, Бадена, Вюртемберга, Лотарингії та ін., або їхніх безпосередніх сусідів – Франції, Чехії, Сілезії, Данії та ін.

А всі інші европейські герби, в тому числі Королівства Кастилії та Арагона, Португалії, Навари, Норвегії, Єрусалимського королівства подані в доволі перекрученому вигляді, які далекі від оригіналу.

Очевидно, що в ситуації з руськими (давньоукраїнськими) державними гербами маємо також справу з певним перекручуванням реально існуючого геральдичного зображення.

Автори „Clipearium Teutonicorum” та „Züricher Wappenrolle” могли просто не розпізнати справжнього змісту зображення українського герба, який багато чеканився на вітчизняних печатках й монетах того часу.
Це легко побачити на зображеннях варіантів гербів князів й королів Київської Русі та Королівства України-Руси.

Ще однією згадкою про "Русь" в Цюрихському сувої є зображення герба з трьома кінськими копитами на ньому. Походження та історія цього герба невідома.

Цікавим є й той факт, що окрім державних та шляхетських гербів, які традиційно зображені в щитах,
в Цюрихському гербовнику є також зображення символів католицьких епископів, які намальовані у формі прапорів.
І останніми в ряду з 28 найбільших европейських католицьких кафедр й монастирів йдуть зображення гербів Польщі та Королівства Русі.

На той час католицька кафедра в Україні (як і столиця Українського Королівства) знаходились у Львові, тому на прапорі зображено Золотий Лев на чорному тлі, який пізніше зустрічається в багатьох европейських гербовниках, саме як герб Королівства Русі-України.

Таким чином Цюрихська гербова роля («Züricher Wappenrolle») є одним з перших, відомих нині, европейських гербовників, в якому зображено як Тризуб (герб Київської Русі) так й Золотий Лев (герб Давньоукраїнського Королівства, а пізніше герб Галичини).

Початки української геральдичної традиції, власне як і сама доба пізнього середньовіччя, у вітчизняній історії на жаль дуже мало вивчені й приховані від сучасного дослідника непроглядним туманом міфів радянської історіографії та маніпуляціями імперського "русского міра" за яким важко вловити навіть найзагальніші правдиві факти щодо справжньої історії Давньоукраїнського Королівства.



Читайте також:

* Українські герби в перших европейських гербовниках ХІІІ ст. * Синьо-жовтий прапор в европейських гербовниках ХІV-ХV ст.

* Перші Королі України-Русі. * Перші згадки про Тризуб в європейських гербовниках датується серединою XIII століття. * Список Королів України-Руси. * Герби української шляхти. * Синьо-жовтий прапор у слов'янських народів. * Історичні українські держави (від Куявії до України).