Курт Кох: Европа не може бути обмежена географічними кордонами

Европа не може бути обмежена якимись географічними кордонами. Це є соціо-культурна спільність, що об'єднана загальновизнаними цінностями, духовністю та історичними витоками.

З 5 до 12 червня 2013 року в Україні тривав візит Президента Папської Ради сприяння єдності християн, кардинала Курта Коха, що є також співголовою змішаної Міжнародної комісії з богословського діалогу між Католицькою і Православною Церквами. Цей візит залишився малопоміченим вітчизняними ЗМІ, проте може мати суттєві наслідки для міжцерковного діалогу не тільки в Україні, але й в усій Європі.

В ході цього візиту, один з очільників урядових структур Ватиканувідвідав Київ, Львів та Закарпаття й зустрівся з представниками не тільки з єпископами римо-католицької церкви, патріархом Святославом (Шевчуком) та іншими представниками УГКЦ, але й провідними ієрархами УПЦ (МП).

Так, в Києво-Печерській Лаврі Президент Папської Ради зустрівся з керуючим справами УПЦ (МП), митрополитом Бориспільським Антонієм. Поміж іншого були підняті теми, що стосуються «спільного соціального служіння та контактів в освітній сфері». Подібні міжконфесійні зустрічі відбулись й у Львові та Мукачевому, де Курт Кох обговорив питання "майбутнього мирного співіснування різних конфесій" з архиєпископом Мукачівським та Ужгородським УПЦ (МП) Феодором.

Слід нагадати, що позиція Москви, яку вона постійно озвучує в діалозі з Ватиканом, є незмінно. Питання "прозелітизму УГКЦ" та конфліктів між греко-католиками і православними у Західній Україні (що відбулись напочатку 1990-х) завжди піднімається з боку представників Російської Православної Церкви, коли мова заходить про налагодження православно-католицького діалогу та про можливість зустрічі Папи Римського з Патріархом Московським.

В той же час, як бачимо, діалог між УПЦ (МП) та Римом проходить більш спокійно та конструктивно. І тут виникає питання - чому події, що відбулись 20 років тому в Україні слугують офіційним приводом для РПЦ, щоб гальмувати міжконфесійний діалог, але не заважають православним в Україні цей діалог вести. Показовим стало й те, що на презентації українського перекладу книги Курта Коха "Християни в Європі", делегація УПЦ (МП) була чи не найчисленіша, серед всіх присутніх.

Презентуючи книгу, кардинал Кох відзначив, що на відміну від Африки або Австралії, Европу неможливо обмежити якимось географічними кордонами. Так склалось історично, що європейська цивілізація зароджувалась й розвивалась на трьох стовпах: релігії Єрусалиму, філософії Еллади та законодавстві Давнього Риму. Тому, саме ці три складові - духовність, світосприйняття й закон стали тими базисами, на яких зростала та міцніла Европа.

І навіть зараз, коли европейські суспільства переживають як економічні, так і соціальні кризи, саме загальнолюдські цінності, міжнародні норми з прав та свобод людини, є тим чинником, що об'єднує Европу в єдине ціле.

Результати подібних візитів можна оцінити лише в далекостроковій перспективі, але вже зараз можна сказати, що, як і передбачали експерти, з новим Папою Римським католицько-православний діалог буде все більше переходити в нову площину. Якщо раніше основний упор робити на просуванні по лінії Ватикан-Москва, то тепер католики починають розуміти, що якщо одні й ті самі проблеми озвучують протягом 20 років, то можливо це відбувається не тому, що ці проблеми залишаються, а тому, що хтось небажає самої єдності. А отже, більша увага на помісні православні церкви, в тому числі й в Україні, може дати набагато більший ефект, ніж ексклюзивний діалог з "найбільшою православною церквою", яка дуже хоче зробити з себе представника інтересів всього православного світу.

Європа дійсно не має географічних кордонів, але входять до неї лише ті країні, які сповідують загальноприйняті цивілізовані норми, правила та закони.

Патріарх УГКЦ зустрівся з Папою Римським

Папа Римський Бенедикт XVI 16 березня в Апостольському палаці прийняв на приватній аудієнції Главу УГКЦ Святослава (Шевчука). 

У п’ятницю, 16 березня, в Апостольському палаці Ватикану Святіший Отець Венедикт XVI прийняв на аудієнції Главу Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава (Шевчука). Під час зустрічі Блаженніший Святослав представив Святішому Отцеві динаміку розвитку УГКЦ за останній рік.

У своєму слові Предстоятель УГКЦ підсумував свої пастирські візити до українських єпархій та екзархатів у Північній та Південній Америці, Західній Європі та Україні. У своїй презентації він наголосив на глобальному характері УГКЦ як Церкви, що сьогодні проповідує Боже Слово в різних культурних контекстах, проінформував Його Святість про прийняту Стратегію розвитку УГКЦ на період до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».

Особливе зацікавлення у Венедикта XVI викликав подарований йому Блаженнішим Святославом новий Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», який, за словами Святішого Отця, є надзвичайно важливим надбанням УГКЦ і необхідним інструментом для реалізації вищезгаданої стратегії.

Папа Римський цікавився також суспільно-політичною ситуацією в Україні, станом суддівства та свободи слова, розвитком екуменічного діалогу та міжцерковних стосунків в Україні. Багато уваги було присвячено розвитку душпастирства серед українських емігрантів у країнах Західної Європи та греко-католиків Росії.

На завершення зустрічі Святіший Отець висловив своє задоволення динамікою розвитку Української Греко-Католицької Церкви, підтримав спільні зусилля УГКЦ та РКЦ в Україні в їхньому змаганні щодо захисту життя ненароджених дітей і гідності сім’ї та засвідчив про свою повагу і молитву про український народ та його державу.

Корисні поради журналістам

Відомий журналіст та ватиканіст Андреа Торнеллі в своєму блозі на Vatican Insider написав дуже важливий текст, який переклав українською Анатолій Бабинський.

Дорогі друзі, вчора я брав участь у зустрічі, яку провів із журналістами кардинал Анджело Скола, у день свята нашого покровителя, святого Франциска Сальського, єпископа Женевського і Доктора Церкви, який жив між 1567 і 1622. 

Архієпископ почав свій виступ, цитуючи деякі прекрасні уривки із його «Введення в благочестиве життя (La Filotea)». Ці слова, залишаються  такими самими правдивими, якими вони були в час їхнього написання, і можуть слугувати свого роду mini vademecum (путівником) для тих, хто працює на полі інформації.

«Кожного разу, коли я говорю про мого ближнього, язик в моєму роті, це немов скальпель у руках хірурга, який хоче зробити надріз поміж між нервами і сухожиллями. Мій порух повинен бути точним, ні більшим, ні меншим, ніж правда».

«Говори спокійно, чесно, щиро, просто і правдиво, без особливих прикрас. Тримайся подалі від двозначності, хитрості та вдавання . Це правда, що не всі правдиві речі можуть бути завжди озвучені, але ні за яких обставин це правило не повинне йти проти правди (шкодити правді)».

«В процесі  тлумаченні фактів необхідно завжди робити це з милосердям. Ти завжди повинен діяти таким чином, Філотеє, і завжди інтерпретувати факти підтримуючи ближнього. І, коли є сотня різних аспектів дії, ти завжди повинен зосередити увагу на найбільш позитивному...»

«Праведна людина, коли не може знайти виправдання вчинку або наміру людини, яку він знає як людину гідну, то відмовляється від прийняття будь-якого рішення, він забуває про це і залишає суд Богу... Коли ми не можемо пробачити гріх, давайте принаймні, зробимо його гідним жалю, пояснюючи його, незнанням або слабкістю».


Читайте також:
Грузинський патріарх Ілля ІІ процитував Григорія Сковороду й порозмірковував про складнощі життя..

Декларація Асоціації католиків-медійників* України

Декларація Асоціації католиків-медійників* України

Ми, католики, які діють у засобах суспільної комунікації (внутрішньо-церковних та світських), прагнучи

-       вдосконалювати внутрішню комунікацію,

-       підвищувати свій професійний та духовний рівень,

-       спільно реагувати на виклики, які стоять перед Церквою, суспільством та медіа,

об’єднуємося в Асоціацію католиків-медійників України.

Місія

Допомогти учасникам Асоціації та іншим католикам, які працюють у засобах суспільної комунікації, ефективніше працювати й співпрацювати, зростати професійно та духовно, зберігати католицьку ідентичність у світлі Євангелія і вчення Католицької Церкви та, дотримуючись принципів журналістського фаху, служити Церкві й суспільству.

Цінності:

-       правда;

-       відкритість;

-       гідність;

-       свобода;

-       відповідальність;

-       второпність.

Завдання Асоціації

Не беручи на себе функцій церковних прес-служб, ми діємо, базуючись на стандартах журналістської етики, заради

- об’єднання тих, хто працює в українських медіа та належить до Католицької Церкви;

- сприяння професійному та духовному розвитку членів Асоціації;

- захисту їхніх прав та інтересів;

- поглиблення внутрішньої комунікації та співпраці;

- підсилення голосу Вселенської Церкви в суспільстві та поширення християнських цінностей.

У майбутньому Асоціація католиків-медійників України має намір увійти у світову мережу католицьких професійних журналістських об’єднань.

___________

*Медійники – працівники засобів суспільної комунікації

Довідка: 17 грудня 2011 року в Києві, в монастирі Святого Василія Великого (УГКЦ), відбулася зустріч спільноти журналістів-католиків. У ній взяли участь представники католицьких та світських ЗМІ, блоґери та видавці, які є вірними Української Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков. Учасники зустрічі прийняли рішення про заснування Асоціації католиків-медійників України. На сьогодні спільнота журналістів католиків налічує понад 80 членів з усієї Україні.