Перші згадки українських гербів в Европейських Гербовниках XIII ст.
Перші згадки про Тризуб в європейських гербовниках датується серединою XIII століття.
Перші європейські гербовники, що збереглись до наших часів, створювались з XIII ст.
Гербовник - це книга з малюнками або описом гербів. У західноєвропейській термінології, в залежності від виду гербовника вони називались: Аrmorial, Wappenbuch, Stemmario, або "гербовими свитками" (Roll of arms, Rôle d’armes, Wappenrolle).
На початку XIII століття гербовники являли собою не реєстр малюнків, а описи так званих блазонів (зображення на щитах герба). Крім того, до середини XIII ст. значна частина ранніх гербовників існували не як окремі книги, а як вкраплення в літературні, історичні та релігійні твори. Тому сучасні дослідники черпають відомості про герби того часу не з зображень, і навіть не з їх описів гербів, а з інкорпорованих в оповіді та сказання уривків.
 |
| Rutheni Regis |
Така ситуація була найбільш поширена в XII-XIII ст., але продовжувала існувати в художніх, генеалогічних, хронікальних текстах і в XIV-XV ст., вже поряд з «класичними» гербовниками.
На жаль не тільки українських гербовників того часу, але й іншої літератури, в якій би описувались державні або шляхетські символи України-Руси не збереглось.
Тому письмові відомості про українські герби доводиться знаходити в поодиноких уривках західноевропейських творів.
Найдавнішим відомим джерелом европейського походження, яке подає відомості з української державної геральдики, є німецька латиномовна геральдична поема „Clipearium Teutonicorum”, що була написана Конрадом фон Муре приблизно в 1260–1264 рр.
Поема розпочинається з опису гербів найбільших державних утворень тогочасної Європи, в тому числі й герба Руського королівства, який мав вигляд "червоного повстяного капелюха на срібному щиті". "Pileus in niveo clipeo rubet estque Rutheni Regis,
gens cuius procul est a littore Reni". Тут слід підкреслити, що назва "Короліство Русі" (Regnum Rutheni), відносно українських земель, виникла після того, як Папи Римські коронували спочатку Великих Князів Київських Ізяслава Ярославича (сина Ярослава Мудрого) та його сина Ярополка Ізяславича, а пізніше Великого князя Київського та Галицького Данила Романовича та його нащадків на Королів Русі. Саме Королівством Русі називалась тодішня українська держава в усіх міжнародних документах. Назва "Галицько-Волинське князівство" є штучним й виникло спочатку в імперській російській, а потім залишилось в радянській історіографії.
Повертаючись до опису руського (давньоукраїнського) герба, що містяться в поемі „Clipearium Teutonicorum”, то сучасні дослідники довели, що тут має місце помилковий опис Тризуба, як головного убору.
Всі Великі князі Київські, починаючи з Святослава й Володимира, а пізніше всі Королі Русі з династії Романовичів використовували як герб той чи інший варіант Тризуба.
При цьому їх варіації та виконання були досить різноманітними.
Відомий опис печатки Короля Русі та Великого князя Київського Льва І Даниловича, яка в усіх геральничних описах XІV–XVII ст. незмінно фігурує під назвою “Zub” (“pieczęci z zubem”, “signum ad modum dentis”, “sigillum dentale”). Археологічні знахідки князівських та королівських печаток також вказують на побутування на теренах Київської Русі тризубоподібних знаків в різних формах. 
Власне, подібний спрощений опис державного символу українських князів та королів ми й зустрічаємо в строках поеми „Clipearium Teutonicorum”. А контури пізніших зображень в европейських гербовниках руських (давньоукраїнських) державних гербів це лише підтверджують.
Тому цілком очевидно, що нехарактерний для Західної Европи геральдичний символ (Тризуб) був описаний саме як зображення своєрідного головного убору. Джерело: Олег Однороженко. „CLIPEARIUM TEUTONICORUM” І „ZÜRICHER WAPPENROLLE” ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ГЕРАЛЬДИКИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІІІ – ПОЧАТКУ ХІV ст.
Читайте також:
* Герби української шляхти.
* Синьо-жовтий прапор у слов'янських народів
* Історичні українські держави (від Куявії до України).
Posts
