Віктор Суворов - про Україну та КГБ

У. Т.: Багато хто вважає, що Захід сьогодні так само лояльний до Росії Путіна і Мєдвєдєва, як 60 років тому був лояльний до Сталіна. Як ви це оцінюєте?

Віктор Суворов: – Правильно. В мене є своє спостереження. Коли я втік із СРСР і зі мною розмовляли всякі експерти, я був приголомшений їхнім обсягом знань про нас, про Радянський Союз. А потім я зметикував: вони знають усе – вони не розуміють нічого. Все знають, але нічого не розуміють....

У. Т.: Як ви думаєте, що собою являють російські спецслужби? Кого вони обслуговують?

– Хлопці працюють на себе: бізнес, мафія, вбивства. Ось мого друга Сашу Літвінєнка вбили тут, у Лондоні. А насправді це вбивство гідно не оцінене. Це не просто політичне вбивство – це перший в історії акт міжнародного тероризму з використанням радіоактивних речовин. Ось що це таке. Ці хлопці працюють трохи на Росію, хоча вся їхня діяльність злочинна. Там із мафією все перев’язано, під теплим крилом.

У. Т.: Дивіться, що відбувається, якщо порівнювати ситуацію в Росії та Україні: в Росії КДБ як корпорація і далі є реальною владою, а в Україні цього не сталося.

– Є цьому пояснення. Річ у тім, що вся влада КДБ була зосереджена в Москві – вся: Казахстан, Україна, Білорусь усе одно замикалися на Москву. Коли цей нервовий центр від­окремився, то самостійної сили у неросійських таємних служб не ви­явилося: не було інформаційної потужності на місцях. Найкраща агентура всередині країни була відома перш за все Москві й у будь-якому випадку залишилася під контролем Москви. На чому тримався комунізм? На страхові. А страх стояв на стукачах. А всі стукачі, зрештою, були під контролем Москви. І коли все це звалилося, агентура – коріння цієї влади – опинилася під контролем Луб’янки. І вся та центрова агентура, яка була в Києві, Одесі, Севастополі – вона вся залишилася під контролем Москви.

У. Т.: Дотепер?

– Цього я не можу сказати. Може, якісь вимерли вже. Але коли все почало руйнуватися, то московський КДБ значно впливав на всі республіки, можливо, за винятком Прибалтики, де одразу ж змінили всі спецслужби. Там відбудовували нову державність. Від низу до верху. А Україна – їй не пощастило в тому, що це хоч і була вільна держава, але її було пронизано агентурою Москви. Хоча вирости в щось більше КДБ в Україні не зміг....

– Більшість у Верховній Раді вважає, що той, хто зрадив Радянський Союз, зрадив Москву, тому в Україні робити нічого. Самі вони, мабуть, ідучи за логікою, вірності Радянському Союзу дотримуються й Москві підкоряються. Ну й нехай підкоряються.

Джерело: "Український Тиждень"