Білевське князівство та Білевські князі

Білевське князівство це одне з удільних князівств Великого князівства Київського (Київської Руси-України), а пізніше Чернівського князівства (Чернігово-Сіверської землі) з центром у місті Білев (нині Бельов).
Утворилося внаслідок розділу Новосильського князівства. 
Відносилося до Верховських князівств Великого князівства Київського.
Обіймало терени у верхів'ях річки Оки (нині територія Тульської області).
Після 1558 року було приєднано до Московії.

Верховські князівства це удільні князівства у верхів'ях річки Ока, що знаходились у верхів'ї (північному-сході) території Великого князівства Київського (Київської Руси України).
В XII–XIII століттях це були уділи Чернігівського князівства.
А з кінця XIV ст. підпали під владу Великого князівства Литовського і Руського (Давньоукраїнського), зберігаючи фактичну самостійність. Бл. 1500-х років, під натиском московських військ, спочатку перейшли під зверхність Московії, а у 1560-х р. були ліквідовані. 

До Верховських князівств відносять:
* Барятинське князівство (нині Калузька обл.)
* Білевське (Бельовське) князівство
* Воротинське князівство
* Звенигородське князівство з центром Звенигород-на-Оці

* Карачевське князівство
** Мосальське князівство

** Болховське князівство
** Хотетівське князівство
* Козельське князівство
* Мосальське князівство
* Мишегодське князівство
* Новосільське князівство
* Одоєвське князівство
* Перемишльське князівство з центром Перемишль на оці
* Таруське князівство з центром Таруса
** Вовконське (Волконське) князівство
** Конинське князівство
** Мезецьке князівство 
** Оболенське князівство
** Спашське князівство.
 
Сусідніми з (іноді їх відносять до них) Верховськими князівствами були:
* Єлецьке князівство - у ХІІІ столітті відносилось до Чернігівського, пізніше до Курського, а у XIV столітті знову до Київського князівства.
* Пронське князівство - входило до складу Великого князівства Київського, пізніше Чернігівського та Муромського князівства. В ХIV столітті деякий час було самостійним, вело боротьбу з Московією. З 1430-х років входило до складу Великого князівства Литовського і Руського (Давньоукраїнського). 

Новосільське князівство утворилось 1246 року, після вбивства монголо-татарами в Орді Великого князя Київського Михайла Всеволодовича з династії Чернігівських Ольговичів.
Чернігівське князівство було розділене між його синами. Третій син Великого князя Михайла Всеволодовича - Семен Михайлович, отримав удільне Глухівське князівство.
Після смерті князя Семена Михайловича його сини розділили спадок, й Новосільський уділ дістався його другому сину - князю Олександру Семеновичу.

На початку XV століття Новосільське князівство розділилося на більш дрібні удільні князівства: Одоєвське, Білевське та Воротинське.

Список Білевських князів:
* Великий князь Михайло Всеволодович (1224-1246)

* князь Глухівський і Новосільський Семен Михайлович (1246-друга половина XIII ст.)

* князь Глухівський Михайло Семенович (друга половина XIII - початок XIV ст.)
* князь Новосільський Олександр Семенович (друга половина XIII - 1326), вбитий монголо-татарами в Орді 15.08.1326.

* князь Новосильський Семен Олександрович (початок початок XIV ст.), вбитий монголо-татарами в Орді. Не мав нащадків, і Новосільське князівство перейшло до дітей Глухівського князя Семена Михайловича. 
* князь Глухівський Семен Михайлович (середина XIV - 1375) 

* князь Глухівський і Новосильський Роман Семенович (1375 – поч. XV ст.) 

* князь Білевський Василь Романович (початок XV ст.)
* князь Білевський Михайло Васильович (перша половина XV ст.)
* князі Білевські Федір Михайлович і Василь Михайлович († після 1459), були союзниками Великого князя Литовського і Руського Казиміра Яґелончика
* князі Білевські Іван Васильович († 1523), Андрій Васильович, Василь Васильович – бл. 1490 р. під натиском московський окупаційних військ змушені були перейти на московську службу. 

* князі Білевські Семен Іванович та Іван Іванович.
Іван Іванович Білевський княжив у 1523-1555 роках. Був ув'язнений московською владою та засланий у Вологду, де і помер.

Білевське князівство було приєднане до Москви.
У 1557-1559 рр. ним володів князь Дмитро Байда Вишневецький. 

Окрім князів Одоєвських та Воротинських, князі Білевські були споріднені з князями Телепень-Оболенськими, Глинськими та іншими родами. 

Деякі молодші представники династії князів Білевських, після потрапляння князівства під владу Московії, виїхали до Великого князі князівства Литовського і Руського та до королівства Польщі. 

Зображення герба князів Білевських не збереглось.
Відомо, що на печатках різних князів Новосильського династичного будинку зображувався однойменний князю покровитель святий або архангел, що було традиційним для печаток та монет князів Великого князівства Київського домонгольських часів. 

В той же час, була традиція зображувати архистратига Михайла – покровителя Великого князівства Київського та герб Чернігівського князівства - орла в короні.
А на грамоті князя Івана Одоєвського було зображено гусака (лебідя) із загнутою назад шиєю.

Ці зображення зустрічаємо на пізніших гербах князів, що походили від князів Новосільських - Воротинських, Одоєвських, Оболенських та інших.

Джерела: Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. 649 с.
а також Вікіпедія та інші відкриті джерела з мережі інтернет.

Дивіться також:

*Становлення та розквіт Українського Королівства (ХІІІ-XІV ст.)  

*Боротьба за спадщину Українського Королівства (1340—1392)

*Про Велике князівство Київське та Велике князівство Руське (Українське)