Апостол Павло хрестив Русь-Україну

Вже давно обґрунтовано й доведено, що Русь-Україну хрестив не Великий князь Київський Володимир, не Ольга, й навіть не Аскольд або Кирило та Мефодій. 
Перших християн на теренах України слід шукати серед учнів апостола Павла.

Можна з впевненістю стверджувати, що християнство в Україну прийшло ще за апостольських часів. Найбільш поширені перекази твердять, що апостол Андрій Первозванний перебував на теренах Криму. Багато джерел свідчать про те, що апостол Андрій проповідував на північному узбережжі Руського (Чорного) моря для народів Скіфії , й навіть доходив до Київських пагорбів. Ця літописна традиція прийшла до нас під впливом та на противагу Візантії. Таким чином, Українська Православна Церква також вважалась апостольською й ставилась в один ряд з іншими великими церквами. 

Проте, хоча апостолом Русі-України й проголошується Андрій Первозванний, більш давня, але менш вивчена традиція стверджує, що християнство в нашу країну прийшло від апостола Павла. 

Беззаперечним є те, що цей учень Христа став одним із найбільших проповідників свого часу. Він був названий апостолом язичників. І якщо ми відкриємо Євангеліє, то побачимо: більшість з книг написані саме апостолом Павлом — це його послання до різних церков. Він проповідував на величезних землях Римської імперії від Єрусалима до Балкан, Болгарії, Італії, Греції, Македонії. Відомо також, що частина сучасних українських земель також входила до складу Римської імперії.

Про проповідування християнства у Скіфії (так називалась південна Україна за тих часів) Павло пише навіть у своєму «Посланні до Коринфян», зазначивши, що в Церкві «немає ані елліна та юдея ... варвара, скіфа, раба, вільного, але все та у всьому – Христос» (Кор. 3, 11). Просто так апостол не став би згадувати про скіфів поруч із народами, яким він проповідував, що першими прийняли християнство. 

Відповідно, вже в другій половині I століття були відомі скіфи-християни. Джерела говорять про те, що вже на I та II Вселенських Соборах були присутні Єпископи Скіфської кафедри. Таким чином, якщо сам апостол Павло дійшов до земель Македонії, Греції та Болгарії, то звідти християнство поширювалось його учнями на українські землі.

А вже в ІІ столітті, коли Римський імператор зіслав до Криму Папу Римського Климента, він знайшов у Херсонесі багаточисельну християнську громаду. Християнство розвивалось й в Боспорській державі. На Нікейському соборі (325 р.) був присутній єпископ Теофіл з Боспору. 360 року на Константинопольському соборі брав участь готський єпископ Ульфіля, який переклав Св. Письмо готською мовою. В той час Готська держава займала терени північного причорномор’я. Відомі також т.з. Скифські ченці, а також виходець зі Скіфії (Нижнього Дунаю) Іван Касіян, щор мав титул "Учитель західного чернецтва".

Тому вже в IV — VІІ століттях християнство починає активно ширитись на давньоруській (українській) території. Гуни, які були в союзі з антами, мали таких християнських князів, як Донат, Грод, Мугел. З історичних джерел відомо про охрещення Київського князя Бравлина. Коли в 860-х роках проповідники Кирило та Мефодій прийшли до Корсуня (Херсонесу) там вони знайшли Євангеліє і Псалтир, написані „руськими буквами”, і християн, розмовляючих "по-руськи" (давньоукраїнською мовою).

З часом і церква, й історична наука зміцнюється, прилучаєт нові, раніше невідомі факти та докази. Тому, можливо, колись й буде загальнознаним те, що наші пращури знали відпочатку: християнство в Русь-Україну прийшло не тільки від апостола Андрія, але й від апостола Павла та його учнів.