Так кому був потрібен "Кучмаґейт" ?

Убивство Георгія Ґонґадзе стало причиною наймашстабнішої політичної кризи допомаранчевого періоду. Є припущення:

«кучмагейт» інспірований ззовні іноземними спецслужбами

або ж став результатом внутрішньої боротьби за владу.
Обидві версії слід розглядати комплексно як невіддільні одна від одної.

Після ліквідації журналіста, яку приписали оточенню президента,

Леонід Кучма, котрий до того тримав курс на євроінтеграцію,

опинився в ізоляції з боку Заходу (на відміну від голови уряду Ющенка), натомість йому широко розкрила обійми путінська Росія. Російський бізнес за рік отримав зелене світло для приватизації українських об’єктів. Сумнівно, що це було вигідно Кучмі: з одного боку, він змушений був поступатися інтересами власного клану, з іншого – наростали протестні настрої в країні.

19 січня 2001 року, за місяць після початку акції «Україна без Кучми», спровокованої вбивством Гонгадзе, відправлено у відставку віце-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. У неї на той час окреслився конфлікт у сфері енергетики з групою Медведчука – Суркіса та бізнесменами з Донбасу. Вона майже два місяці провела за ґратами СІЗО. Згодом було усунуто прозахідного прем’єра Віктора Ющенка. Блок Юлії Тимошенко, утворений на уламках «України без Кучми», та партія майбутнього президента «Наша Україна» після парламентських виборів 2002 року стають впливовими силами.

Водночас уряд очолює Віктор Янукович – вихідці з Донбасу з регіональних гравців перетворюються на загальноукраїнських.

Також посилює позиції Соціал-демократична партія (об’єднана), її лідер Віктор Медведчук очолює Адміністрацію президента, ставши «сірим кардиналом» країни.

Повтістю читать статтю тут.