Зі Святом !

Де зараз ви, кати мого народу?

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

24.XII.1962

В.Симоненко. Збірка "У твоєму імені живу".

23 серпня – День пам’яті жертв усіх тоталітарних режимів

23 серпня – Загальноєвропейський День пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

Европейський парламент в своїй Резолюції від 2 квітня 2009 року "Європейська свідомість та тоталітаризм" запропонував оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися гідно та неупереджено.

Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня цього року ухвалила Резолюцію "Заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у 21 сторіччі", де висловилася більш однозначно, назвавши 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових депортацій та страт.

Чому європейські інституції обрали саме цей день?

23 серпня 1939 року був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа, який визначав сфери впливу Німеччини та СРСР в Європі і планував переділ Центральної та Східної Європи.

З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які боролися з усім світом і знищували власні народи. Жертвами їх стали мільйони.

Для західного світу таким страхіттям були дві імперії: радянська, яка лякала людство сімдесят років, і – нацистська Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутися увесь світ.

Нацизм і комунізм – брати-близнюки – не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому Рейху відновлювати армію, яку Німеччина, за Версальським договором після Першої світової війни, не мала права ані навчати, ані озброювати.

На допомогу Німеччині прийшли радянські військові спеціалісти, на радянських полігонах вчилися майбутні офіцери і військові вермахту. При цьому радянська пропаганда увесь час до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа щосили паплюжила нацизм.

Таке витончене лицемірство взагалі було властиве "імперії зла". І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів – Європи і Сполучених Штатів Америки.

Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва сподівалися подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а, насправді, – найзапеклішим ворогом.

Друга світова війна почалася задовго до 22 червня 1941 року, дати, що закарбована у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією – створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі.

23 серпня 1939 року, день підписання пакту Молотова-Ріббентропа, проголошений днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день на Заході вважається справжнім днем початку Другої світової війни.

Джерело : УП

Так кому був потрібен "Кучмаґейт" ?

Убивство Георгія Ґонґадзе стало причиною наймашстабнішої політичної кризи допомаранчевого періоду. Є припущення:

«кучмагейт» інспірований ззовні іноземними спецслужбами

або ж став результатом внутрішньої боротьби за владу.
Обидві версії слід розглядати комплексно як невіддільні одна від одної.

Після ліквідації журналіста, яку приписали оточенню президента,

Леонід Кучма, котрий до того тримав курс на євроінтеграцію,

опинився в ізоляції з боку Заходу (на відміну від голови уряду Ющенка), натомість йому широко розкрила обійми путінська Росія. Російський бізнес за рік отримав зелене світло для приватизації українських об’єктів. Сумнівно, що це було вигідно Кучмі: з одного боку, він змушений був поступатися інтересами власного клану, з іншого – наростали протестні настрої в країні.

19 січня 2001 року, за місяць після початку акції «Україна без Кучми», спровокованої вбивством Гонгадзе, відправлено у відставку віце-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. У неї на той час окреслився конфлікт у сфері енергетики з групою Медведчука – Суркіса та бізнесменами з Донбасу. Вона майже два місяці провела за ґратами СІЗО. Згодом було усунуто прозахідного прем’єра Віктора Ющенка. Блок Юлії Тимошенко, утворений на уламках «України без Кучми», та партія майбутнього президента «Наша Україна» після парламентських виборів 2002 року стають впливовими силами.

Водночас уряд очолює Віктор Янукович – вихідці з Донбасу з регіональних гравців перетворюються на загальноукраїнських.

Також посилює позиції Соціал-демократична партія (об’єднана), її лідер Віктор Медведчук очолює Адміністрацію президента, ставши «сірим кардиналом» країни.

Повтістю читать статтю тут.

Два народи - два шляхи

Слов’янські племена (поляни, древляни, сіверяни, дуліби, тиверці та ін.), на базі яких в історичному розвитку утворився український народ, і фінські племена (мурома, мера, весь, мещера, мокша, перм, нарова та ін.), які згодом стали основою великоросів, не мали в історії нічого спільного, господарськи не стикалися до ХVI століття.

Крім того, Московія і Московське царство сформувалися за ініціативи золотоординської татарської еліти на територіях корінного угро-фінського населення. Золота Орда стала державотворчим ферментом майбутньої Російської імперії, а Московія – улюбленим улусом Золотої орди в її ж складі і з дозволу її хана.

Той факт, що для “створення” історії Росії Петром І була використана історія Русі та її назва, відомий майже всім, хто трохи знає історію або хоча б цікавиться нею. Про те, як фальсифікувалася історія Росії за Катерини ІІ, також дещо можна прочитати. Але такої великої, грунтовної, систематизованої, підсиленою багатьма науковими відкриттями і дослідженнями праці ще, напевно, не було.

Про книгу "Країна Моксель, або чому московитів почали називати кацапами" читати тут.

Книга: Владимир Белинский. СТРАНА МОКСЕЛЬ. Роман-исследование.

Файна пісня

Підсумки візиту головного московського попа

Візит патріарха Московського Кирила в Україну добігає кінця – тож можна підводити підсумки.

Найголовніший з них, безумовно, полягає в тому, що слова представників МП і УПЦ МП та й самого патріарха Кирила про те, що це візит "не політичний, а пастирський", а глава Московської патріархії приїхав в Україну "просто помолитися", виявилися дезінформацією.

Практично в кожному місті патріарх говорив політичні речі, які не відрізнялися від офіційної кремлівської пропаганди. Зокрема, з питання Голодомору патріарх Кирило заявив, що це "спільна трагедія російського й українського народів".

Фраза загалом красива. Якби ще вона пояснювала радянське визнання голоду в російському Поволжі й цілковите табу в СРСР на тему українського голоду 1932-33 років.

А найголовніше, якби ця теза якось пояснювала офіційні дані радянського перепису, за якими кількість українців протягом 1926-1937 років скоротилася на 15,3%, тоді як кількість росіян в СРСР за цей же час зросла на 20,7%.

Патріарх Кирило розказав, що його родині в голодні часи хтось підкинув під двері мішок борошна. Між тим, в Україні 1933 така ситуація була цілком неможливою. Адже, на відміну від Росії, в Україні у людей забрали всі харчі, і ніякого борошна ні в кого, крім держави, тут просто не було.

Ледь не детективна історія сталася з відвідинами Рівного. З подачі Московського патріархату, російські й українські ЗМІ почали повідомляти про погрози, які нібито надходили Кирилові.

У зв’язку з цими погрозами патріарх Московський скасував візит до міста і поїхав у Корець. При цьому СБУ повідомило, що ніяких погроз патріархові не надходило, а Секретаріат президента повідомив, що теж не попереджав Кирила ні про які провокації, а, натомість, не радив відвідувати храми, статус яких ще остаточно не визначений.

Через день Кирило все ж поїхав до Рівного. Складається враження, що весь цей шум був створений аби російське ТБ ще раз затаврувало "западенців"...

Патріарх Московський повідомив очевидну неправду, коли заявив, що на Західній Україні не можна відкрити жодного нового храму УПЦ МП. Храми УПЦ МП щороку відкриваються на заході на додачу до вже існуючих, які й так часто стоять без пастви, бо її обмаль.

Якщо такі перебільшення – спроба патріарха Кирила привернути увагу до питання, то треба розуміти, що перебільшення нівелюють інші аргументи. Такі відомості, що не відповідають дійсності, підривають довіру до інших речей, які виголошував патріарх. Бо як можна вірити у великих питаннях, якщо нема правди в малих?

При цьому варто згадати, що єдиний на території Росії храм Київського патріархату було силою захоплено російським ОМОНом в 1997 році.

Безумовною "родзинкою" візиту стала проповідь патріарха проти споживацтва:

"Процессу потребления нет предела. Можно купить один самолёт, другой, третий. Но что это значит по отношению к обществу? Земля не способна выдержать такой проект. А значит, поддерживать его – грех.


При цьому фотограф, для повноти картини й ілюстрації пафосу, відзняв на руці патріарха годинник ціною в 30 тисяч євро.

http://www.pravda.com.ua/news/2009/8/4/99363.htm

Україна - Чемпіон !

Збірна України перемогла на Чемпіонаті Європи з футболу серед гравців, віком до 19 років (U19).

У фінальному матчі європейської першості, який сьогодні пройшов у Донецьку, українські футболісти перемогли збірну Англії.

Україна - Англія 2:0 (Гармаш 5, Коркишко 49)

Це перша в історії перемога на європейській першості юнацької збірної України з футболу

Чемпіонат Європи з футболу серед гравців віком до 19 років проходив з 21 липня по 2 серпня 2009 року в Донецьку та Маріуполі.

Як відмітив у своєму привітанні Президент України Віктор Ющенко: "

Уперше в історії України ви здобули престижний європейський Кубок і стали найкращою збірною командою на континенті.

У фінальному матчі ви продемонстрували справжній чемпіонський характер, виправдали надії мільйонів уболівальників, які спостерігали за баталіями на футбольних полях Донеччини. Ваша перемога примножила спортивну славу України.

Ми всі пишаємося вами."

Російські спецоперації проти України

Російські спецслужби провадять спецоперації проти України, спрямовані на підрив її суверенітету й незалежності.

Це брутальне порушення не лише міжнародного права. Це брутальне порушення й російських законів: законодавча база Російської Федерації, що регулює діяльність ФСБ, не дозволяє цій спецслужбі проводити такі спецоперації. У «Федеральному законі про Федеральну службу безпеки», ухваленому Державною думою Російської Федерації 22 лютого 1995 року (з усіма подальшими редакціями), про жодні спецоперації проти суверенітету інших держав і «коригування» їхньої зовнішньої політики не сказано анічогісінько.

Зазначимо: цей документ 1995 року підписав президент Російської Федерації. У цьому документі немає нічого бодай подібного на спеціальну операцію проти України, що з нею президент Медведєв привітав ФСБ. Натомість у прямих завданнях ФСБ є інше конкретне визначення щодо припинення, унеможливлення витоку державних та військових таємниць. Спецоперація ФСБ, спрямована на недопущення вступу України до НАТО, є однією з найбільших таємниць Кремля. І витокові саме цієї таємниці сприяв пан Дмітрій Медведєв.
Отже, російські спецслужби провадили й провадять спецоперації, спрямовані на підрив суверенітету й незалежності України. Співробітників ФСБ та Служби зовнішньої розвідки Росії за досягнення в ізоляції України було нагороджено. У структурах ФСБ, що займаються Україною, останнім часом штат збільшено в півтора рази порівняно з періодом 50–х років, коли в Україні діяло підпілля УПА.

Розглянемо лише один з аспектів спецоперацій російських спецслужб проти України — так звану «єврейську карту». Спочатку — невеличка ретроспектива.
Коли імперські картярі почали розігрувати на українських теренах оту мічену «єврейську карту»?


Повністю статтю: «Єврейська карта» в російських спецопераціях проти України. Як спецслужби РФ перешкоджають вступу України до НАТО. можна прочитати тут.