Річниця українського патріархату

Всеукраїнський Собор відновленої УАПЦ, який відбувся у Києві 5 – 6 червня 1990 р., постановив піднести УАПЦ до рівня патріархату і обрав Митрополита Мстислава першим Патріархом Київським і всієї України.

«Поклик Собору, - сказав новообраний Патріарх, - я зрозумів як Поклик Божого Промислу, що нелічене лікує, а недостаючи доповнює. З вірою за опіку Вседержителя та надією на братню у Христі допомогу призначених мені Промислом Божим архіпастирів і пастирів, розпочинаю черговий етап у моєму житті – етап нелегкої праці на руїнах колишньої у віках славної Київської митрополії, Церкві – Матері нашого народу».

Так, після однієї тисячі і двох років чекання українських християн, у них з’явився свій Патріарх Мстислав, який закликав вірних в Україні та поза нею розсіяних дати «всьому світові доказ, що український народ покликаний божим Промислом до апостольського служіння на Сході Європи, служіння всій церкві Христовій взагалі, а Вселенському Православ’ю зокрема».

Проте, хоч церква й стала вільною, незалежною, як душа України, але ця церква ще не була Інституйована. На заваді ще стояла імперська влада центру. Москва відмовила у візі на приїзд Мстиславу в Україну, бо боялася появи не тільки свідка, а й учасника усієї новітньої історії України. Ось чому прихильники Митрополита Мстислава були змушені вдатися до голодування перед Радою Міністрів УРСР на знак протесту.

Московський патріархат, як і всі інші інститути імперії, завжди найбільше турбувала небезпека втрати України. Саме тому він доклав багато зусиль для того, щоб ліквідувати все специфічне, набуте українським православ’ям за перші сім століть свого автономного існування в структурі Константинопольської церкви.

З 1990 р. від «братских вразумлений» Московська церква переходить до прямих погроз та шовіністично-церковних дій. Так, її найвищий орган — Помісний собор РПЦ, що відбувся 7—8 червня того року в Троїце-Сергіївській лаврі, заявив, що коли Україна не наступить сама собі на горло, то тоді «поборники українського національного відродження» мають «усвідомити всю серйозність загрози цього для цілісності української нації».