В Пакистані знайшли носіїв праукраїнської мови?

Мова, яку раніше вважали ізольованою, має індоєвропейське походження і близька до мови стародавньої Фрігії.

Вчені стверджують, що лексико-граматичний аналіз мови вказує на користь її індоєвропейського походження. За його словами, предки носіїв прийшли на північ Пакистану з давньої Фрігії, і найближчим родичем бурушаскі є фрігійський мова, що входить до палеобалканскії групи. Непрямо цю гіпотезу підтверджують і перекази буришів, які вважають себе нащадками Олександра Македонського.

Зараз індоєвропейська сім'я мов є найбільшою в світі. Мовами цієї групи говорять 2,5 мільярди осіб. Гіпотетичну праіндоєвропейську мову, розділену на всі мови сім'ї, лінгвісти вивчили досить добре. Згідно із курганною гіпотезею, що зв'язує археологічні та лінгвістичні дані, носії індоєвропейських мов розселилися по світу з причорноморських степів, що знаходились на теренах сучасної України. 

Лінгвісти встановили, що поширена на півночі Пакистану мова бурушаскі, що вважалася ізольованою, має індоєвропейське походження. Дослідження очолив професор Ілія Чашуле з сіднейського університету Маккуорі, який займався проблемою мови впродовж останніх двадцяти років.

Незважаючи на інтенсивні дослідження, достовірно встановити походження бурушаскі до цих пір не вдавалося. Існує гіпотеза, що пов'язує мову з гіпотетичною сіно-кавказькою макросім'єю, що об'єднує деякі інші ізольовані мови, яка, однак, не є загальновизнаною. За іншою версією, бурушаскі пов'язано з єнісейськими мовами, єдиний представник яких — кетскій мова, збереглася до наших днів.

З аргументами Чашуле на користь індоєвропейського походження бурушаскі погодилася велика кількість відомих лінгвістів (на момент написання замітки випуск журналу з обговоренням теорії не був доступний на сайті).

У генетичному плані нащадкам протоіндоєвропейців приписують високу частоту гаплогрупи R1a1.


Джерело: http://news.dt.ua/SCIENCE/naukovtsi_vyyavyly_novu_indoyevropeysku_movu-104055.html

Румунія не визнає молдавської мови в Україні

Румунія виступила проти нового "мовного" закону від ПР. Але зі своїх міркувань..

Румунія не визнає існування молдавської мови і вимагає від України не надавати їй статус регіональної. Про це заявив міністр закордонних справ Румунії Андрій Марга.

"Румунія не згідна з існуванням молдавської мови, відмінного від румунського", - заявив він в ході прес-конференції, коментуючи рішення Верховної Ради України, яка визнала існування молдавської та румунської мов.

"Мова йде про прийнятий в першому читанні законопроект, а питання відмінності між молдавським і румунською мовою в даному проекті актуальний. Необхідно прояснити кілька речей. Перше, немає ніяких відмінностей між молдавською і румунською мовою, що є логічним з румунською точки зору, просто треба сказати, що є румунська мова на якій говорять в різних провінціях, на різних діалектах, але це вже інші проблеми ", - додав він.

Глава румунської дипломатії підкреслив, що Бухарест підтримує відому в академічних колах Молдови точкою зору, що "молдавська це та ж  сама мова - румунська".

"Ми реагуємо зараз, при першому читанні, поки законопроект ще не прийнятий, але наша позиція полягає в тому, що існує румунська мова, на якому говоримо ми і громадяни Республіки Молдова", - додав румунський міністр.

Джерело: http://www.moldnews.md/rus/news/48636

Правослані та греко-католики святкують Трійцю

Свято П’ятидесятниці, Зіслання Святого Духа, християни відзначають на 50-й день після Великодня. 

Цього року для православних і та греко-католиків це свято припадає на 3 червня. Наступного дня — 4 червня  — свято Святого Духа, Трійці. .

Саме П’ятидесятницю вважають днем, коли народилася та почала діяти Христова Церква.

Як свято Пасхи, так і П’ятидесятниці, пише у праці «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, відомі і в Старому Завіті. Та християни вклали у ці свята зовсім інший зміст. Для євреїв свято П’ятидесятниці було 50-тим днем після празника Пасхи, а також 50-тий день від початку жнив. Первісно П’ятидесятниця була святом жнив і подяки. З часом до П’ятидесятниці, як свята жнив, долучився ще й історичний мотив: річниця надання Божого Закону на горі Синай на 50-ий день після виходу з Єгипту.


Головний мотив святкування П’ятидесятниці для новозавітньої Церкви — це подія зіслання Святого Духа у вигляді вогненних язиків на апостолів на 50-ий день після Воскресіння Господнього. Тому це свято ще називається Зісланням Святого Духа.


На свято Зіслання Святого Духа сповняється обіцянка Христа, що після Його відходу на небо Отець надішле учням і Церкві іншого Утішителя, Святого Духа, який дасть повне навчання всього, що Христос об'явив (Йо. 14: 26; 16: 13).


Подія Зіслання Святого Духа детально описана у Книзі Діянь апостолів. Там сказано, що після зіслання апостоли почали проповідувати різними мовами, таким чином вони одержали змогу донести Слово Боже усім народам: «А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (гл.2: 1-4).


У понеділок після П’ятидесятниці відзначають свято Святого Духа. Це пов’язано з традицією Східної Церкви наступного дня після великого свята віддавати честь тим особам, що виконували головну роль у цьому святі. У день П’ятдесятниці святкують саму подію зіслання Святого Духа на апостолів, а в понеділок віддають особливу честь Святому Духові, як третій Божій Особі.

З давніх часів в Церкві зберігається звичай на свято П'ятидесятниці прикрашати храми і житло зеленим гілками, травами і квітами. Дерева та квіти природи, яка завжди оновлюється,  вказують на таємниче оновлення душі силою Святого Духа, служать нагадуванням і закликом до духовного оновлення.

Джерело: http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/48310/