Опівночі перед Різдвом (переклад вірша К. К. Мура)
Переклад українською вірша Клемент Кларк Мур (Clement Clarke Moore) “Опівночі перед Різдвом” або “Ніч перед Різдвом” або “Візит Святого Миколая” (“A Visit from St. Nicholas”, “The Night Before Christmas” або “‘Twas the Night Before Christmas”.
У Різдвяну опівніч в оселі повна тиша
Всі солодко сплять, не пискне навіть миша.
Шкарпетки в рядочок висять на печі
Святий Миколай сюди приїде вночі?
Всі дітки поснули у ліжках своїх
І бачать казки вони в снах чарівних.
Матусі їх вклали на подушки спати,
Щоб в цю довгу ніч не довелося вставати.
З галявини чути чийсь стукіт копит
Хто цей мандрівник, чому він не спить?
Якщо зазирнути крізь вікна у ніч
Довідатись можна таку дивну річ:
Під місяцем сяє свіжесенький сніг,
Як вдень я побачив хто йде на поріг.
До нас мчиться вправно в святкових санях,
У великій підводі на восьми оленях,
Поважний старий там керує… Стривай!
Ну звісно! Це ж їде Святий Миколай.
Швидкі – мов шуліки – оле́ні летять,
Різдвяні дзвіночки на шиях дзвенять.
Гукає керманич по імені їх: «вйо Віксен,
вйо Дашер, хутчіш Комет й Блітсен,
Поїхали Дондер, піддай іще Дансер,
Давай нумо К’юпет, підтюпцем Прансер.
Вперед, до хатин, до дахів вирушайте,
Угору, уверх, усіх діток вітайте!»
Як листя сухе на сильних вітрах
Мчать о́лені швидко в ясних небесах.
По стріхам будинків проноситься віз,
Різдвяні дарунки Миколай нам привіз.
Маленькі копита на даху́ цокотять
І ось вже сніжинки у вогні мерехтять.
Святий Миколай спускається в дім,
Щоб радістю ранок наповнився в нім.
Вдягнув він звичайні хутрянії шати,
Від шапки до ніг – буде попіл в них мати.
Закинув на спину даруночків міх,
Відразу й не скажеш, що він чарівник.
Його очі сяють, а щоки як ружа,
Той ніс – наче вишня, і посмішка дужа,
На вилицях ямки, коли чути сміх,
А борода́ й вуса – біліші за сніг.
Коли палить люльку – йде з рота димок,
Кружляє над ним, як святковий вінок.
Кремезна статура і є черевце,
До того ж він має округле лице.
Огрядний дідок так кумедно іде,
Я аж розсміявся, – й цим видав себе.
Тепер все пропало!? Я ще не збагнув,
А він обернувся і мені підморгнув.
Не вимовив й слова, продовжив ходу,
Розклав подарунки усі до ладу.
За тим – подивився, приклав перст до вуст,
Кивнув на прощання та й у димар шусть.
Він скочив на сани, присвиснув гучніше,
Злетіли у мить, лиш тримайся міцніше.
Але я розчув у їх леті стрімкім:
«З Різдвом всіх вітаю, й Добраніч усім!»
Переклад: Павло Берест (с)
Див. також:
Posts
