Герб Гориці й Градішки з Галицьким левом та в синьо-жовтих кольорах
Хорвати близькі українцям не лише за мовою й традиціями, але й історично, за походженням, а також за геральдикою.
Давні легенди кажуть про князя Самослава, котрий об’єднав народи Центральноєвропейської рівнини, в т. ч. й Верхнього Подністров’я та Карпат, в одну з найбільших держав тодішнього світу — Велику Хорватію.
Також відомо про могутню державу "Білих Хорватів", що знаходилась на теренах Західної України. Давня назва тих народів: хорвати, карпати, карпи. Саме племена "карпів" авторитетний давньоримський історик Птоломей розміщує у своїй «Географії» у районі Карпатських гір. Цікаво, що він називає їх не лише карпами, а й оросами чи росами. Це дозволяє припустити, карпи були одним з племен давноруської (давноукраїнської) народності.
На користь цього чітко вказуж Велесова книга: «Літ за 1500 до Діра дійшли наші прадіди до гір Карпатських і там оселилися. Тоді йменувався наш рід карпенами».
Пізніше частина цих племен, які потім стали називати "хорвати" розширили свої володіння з навколокарпатських теренів аж на Балкани й до Італії.
Відомо що карпи (карпати, хорвати) були доволі войовничим племенем, тому з середини III ст. римляни мали неабиякий клопіт із ними. Причому наші пращури не тільки успішно протистояли.
У боротьбі з Римом лише формувалися початки карпатів-хорватів як одного з давньоукраїнських племінніх союзів. Після гунської навали із середовища карпів виокремився знаменитий князь Отко, котрого латиномовні хроністи йменують Одонацер і котрий правив Римською імперією у 479-493 рр.
В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького від 1648 року згадується про "предків наших русів з Ругії, якими за предводительством короля їх Одонацера року по Рождестві Господнім 470 Рим був узятий і 14 літ овладаємий". Після смерті Хмельницького в 1657 році генеральний писар Запорізького війська Самійло Зорка над труною померлого виголосив промову: "Милий вождю! Древній руський Одонацер".
Розпочату ж Отком справу довершив так само хорватський володар Самослав — 623 року він об’єднав навколо карпів усі слов’янські племена й розбив аварів. Саме державу Самослава авторитетний дослідник Костянтин Багрянородний назвав Великою Хорватією. І саме представники цього могутнього союзу, що у VII ст. займав величезну територію Центральної та Східної Європи, колонізували Балкани.
Археологів вражає дивовижна ідентичність пам’яток матеріальної культури VII-IХ ст. на всьому величезному просторі від Влтави до Дніпра і від Дунаю до середньої течії Вісли. І то недарма. Адже, крім Київської Русі, існували й Наддунайська, Краківська, Угорська, Моравська, Сілезька, Полабська Русі, яку тоді й називали Велика Хорватія.
Сучасний герб Гориці й Градішки - прикордонних земель, які раніше належали Хорватії, а зараз знаходяться в складі Італії також підтверджують історичний зв'язок України й Хорватії. На гербі хорватських Гориці й Градішки зображені Галицький Лев та синьо-жовтий прапор.
Про історичну спільність хорватів й українців кажуть також мовні дослідження: Історія походження української мови.
Читайте також:
Posts
